Головна сторінка » Блоги » Екологічні знання » Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок України станом на 20 лютого та можливий режим водних об’єктів у весняний період 2016 р.

Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок України станом на 20 лютого та можливий режим водних об’єктів у весняний період 2016 р.

27 Лютого 2016 21:47   Переглядів: 1782
Теги: гідрометеорологічні умови, режим водних об’єктів
Подобається Рейтинг поста: 0
 


Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок України станом на 20 лютого


Внаслідок низької і дуже низької літньо-осінньої межені 2015 р. (близької до критеріїв маловоддя) та нестабільних погодних умов упродовж осінньо-зимового періоду 2015-2016 рр., в басейнах річок України, як і в попередні два роки, склалася несприятлива гідрометеорологічна ситуація для формування весняного водопілля.
Холодний період був коротким, він розпочався одночасно по всій території України з 27-29 грудня 2015 р. і тривав до 25-28 січня 2016 р., тобто один місяць. 25-26 січня середня добова температура повітря перейшла через 0 в бік позитивних значень у басейні Прип’яті і карпатському регіоні; 27 січня – на правобережжі Верхнього Дніпра, 28 січня – по решті території України і басейну Дніпра за її межами; розпочалася відлига, яка триває.
За вказаний вище холодний період випала достатня кількість опадів: у басейнах Десни, Ужа, Тетерева, Росі, Прип’яті, Західного Бугу, Дністра, Прута, Сірету – переважно 30-60 мм, на Закарпатті 60-130 мм, на решті водозборів 70-100 мм. За період відлиги (25-28 січня – 20 лютого) випало переважно 12-56 мм, що нижче та близько до норми опадів періоду весняного сніготанення; у басейнах річок Закарпаття – 50-115 мм, що близько та більше за неї.

Характеристика снігового покриву і стану підстильної поверхні.

Стійкий сніговий покрив встановився в кінці грудня 2015 р., процес снігонакопичення на більшості водозборів, в тому числі й у басейні Дніпра за межами України, був малоактивним. Виключення становлять лише басейни приток Середнього Дніпра, басейни Синюхи, Інгулу, Інгульця, частково Сіверського Дінця, де внаслідок інтенсивних і сильних снігопадів в середині січня сформувалися більші, порівняно з іншими територіями, снігозапаси (40-90 мм).
Максимальні запаси води у сніговому покриві за минулий холодний період відмічалися 20-25 січня (лише у басейнах Осколу, Ворскли, Орелі – 31 січня). У басейнах Верхнього Дніпра, Десни, Середнього Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу (його середня і нижня частини), Синюхи, Інгулу, Інгульця вони були більшими за норму на цю дату (у 1,5-3 рази), але значно меншими за середнє багаторічне значення максимальних за зиму снігозапасів. На більшості річок Правобережжя, де минулої осені відмічалася найбільш тривала й жорстка гідрологічна посуха, максимальні за поточну зиму снігозапаси (20 січня) склали менше половини норми на цю дату і відповідно, були значно меншими за норму максимальних снігозапасів.
Внаслідок відлиги сніг повністю станув на більшій частині території басейнів річок. За результатами снігомірної зйомки 20 лютого сніговий покрив зберігається на окремих ділянках лише у верхів’ях басейнів В.Дніпра, Десни і Псла в Російській Федерації висотою 3-12 см та запасами води у ньому до 34 мм, а також у високогір’ї Карпат.
Промерзання ґрунту відбулося до глибини 10-40 см (переважно нижче середніх багаторічних значень). З осені ґрунт характеризувався дуже низьким зволоженням, внаслідок літньо-осінньої посухи 2015 р. За такого стану підстильної поверхні більша частина талих і дощових (у грудні - лютому) вод йшла на поповнення вологозапасів у ґрунті. Відбулося суттєве поповнення запасів вологи у метровому шарі ґрунту. За інструментальними визначеннями 8 лютого запаси вологи у його метровому шарі збільшилися до середніх багаторічних показників і дорівнюють 120-190 мм, на окремих ділянках півночі країни до 250 мм. На кінець другої декади лютого ґрунт відтанув повністю на території Волинської, Рівненської, Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Хмельницької, Тернопільської та частково в Одеській, Херсонській областей. На решті території ґрунт слабопромерзлий в південних і центральних областях на 1-11 см, у північних областях місцями до 30-42 см, спостерігається відтанення верхнього шару ґрунту.

Характеристика льодових явищ і товщина криги.


Льодовий покрив протягом зими 2015-2016 р. на річках і водосховищах був нестійким. Короткочасне зниження температури повітря в третій декаді листопада привело до появи первинних нестійких льодових явищ на окремих ділянках приток Прип’яті, Десни, Середнього Дніпра та у верхній частині Київського водосховища у вигляді заберегів, шуги, тонкого льоду, і які зберігалися, переважно, до середини грудня.
Поява стійких льодових явищ на дніпровських водосховищах та річках басейну Дніпра відмічалась в кінці грудня 2015 р. – на початку січня 2016 р. Надалі протягом 1-3 діб встановився льодостав, що на 10 -20 діб пізніше середніх багаторічних значень. Найбільша товщина криги спостерігалась в третій декаді січня і становила 10-30 см, місцями до 40 см, що менше за середні багаторічні значення для цього періоду. Після 25 січня спостерігається поступове танення снігу, послаблення льодоставу, подальше його руйнування, льодохід, забереги, очищення водних об’єктів від льоду повністю чи окремих ділянок.
Станом на 8 годину 20 лютого на річках Верхнього Дніпра, басейну Десни, лівобережних притоках Середнього Дніпра та водосховищах дніпровського каскаду (крім Каховського, Дніпровського і верхньої частини Канівського водосховищ, де крига розтанула) зберігаються ділянки неповного льодоставу, льодостав з ополонками з товщиною льоду 7-20 см, на Червонооскільському і Печенізькому водосховищах 20-28 см (що менше та значно менше середнього за багаторіччя значення на цю дату), які чергуються з ділянками льодяних полів, льодоходу, заберегів та чистої від льоду води. Лід тане поступово на місці.

Характеристика водного режиму річок  у першій половині лютого.

Відлига, що розпочалась у третій декаді січня, та утримання теплої погоди протягом двох декад лютого з невеликими і помірними опадами (в Карпатах – сильними опадами) спричинили поступове сніготанення, повільне підвищення водності рівнинних річок і формування кількох тало-дощових паводків на річках Карпат.
Водність річок за дві декади лютого, порівняно з січнем, збільшилася, але на рівнинних річках вона була близькою і нижчою за лютневу норму, а на річках карпатського регіону – близькою та більшою за неї, на більшості річок Закарпаття та р. Стрий склала 240-390 % місячної норми.

В кінці січня-першій декаді лютого на річках басейнів Західного Бугу, Прип’яті сформувалися максимальні рівні паводку з загальними підйомами рівнів води на 0,1-0,6 м. Більш інтенсивній ріст рівнів води відмічався на нижніх ділянках річок Стир, Горинь та на Західному Бузі у створі поста Литовиж – до 1,0 м без негативних наслідків. Вода виходила на заплаву р.Горинь (водпост Дубровиця). При руйнуванні льодового покриву на окремих ділянках річок відмічалось формування заторів льоду з підйомом рівнів води до 1,0-1,6 м (р.Стир – смт.Колки, р.Случ – м.Сарни). В другій декаді лютого річки повністю очистились від льоду. Максимальні рівні води були значно нижче середніх багаторічних, близькими і нижчими мінімальних та минулорічних значень за весняне водопілля.

На Верхньому Дніпрі, річках басейну Десни, Середнього Дніпра протягом двох декад лютого відбувались малоінтенсивні підвищення рівнів води, переважно в межах русла, на 1-5 см за добу, в окремі дні – на 10-15 см з послабленням та поступовим руйнуванням льодоставу. За дві декади лютого підйоми рівнів води становили: на річках В.Дніпра, Десни 0,7-1,2 м, на р.Десна в створі поста Літки 0,2 м, малих річках Київської і Житомирської області, Росі 0,1-0,4 м, лівобережних притоках Середнього Дніпра 0,2-0,6 м.
В кінці другої декади лютого на малих притоках Десни та Сейму (Івот, Убідь, Клевень, Кошівка) сформувалось максимальні рівні води висотою 0,3-0,9 м, які проходили в межах русел. На понижених ділянках малих річок Норин та Мокра Сура вода зберігається на заплаві шаром до 30 см.
Протягом двох декад лютого, внаслідок відлиги та незначних опадів переважно у вигляді дощу, розпочалось сніготанення, яке призвело до повного сходу снігового покриву протягом 28-31 січня у басейнах річок Донбасу та Приазов’я і 14-15 лютого на переважній частині басейну Сіверського Дінця. Такі погодні умови сприяли формуванню невисокого тало-дощового паводку. 16-20 лютого сформувались максимальні рівні води з загальним підйомом на Сіверському Дінці на 0,25-0,75 м, його притоках у Харківській та Луганській обл. - 0,6-1,35 м без негативних наслідків. Спостерігався незначний вихід води на заплави річок: Лопань, Айдар та Деркул. Формування максимуму триває на р.Оскіл. Наповнення Печенізького та Червонооскільського водосховищ становить 88-91%.

На річках Донбасу та Приазов’я в цей період спостерігався звичайний режим зимової межені з незначними добовими коливаннями рівнів води.

На річках басейну Південного Бугу протягом двох декад лютого відбувалось поступове сніготанення, руйнування льодового покриву та очищення річок від льоду. Спостерігалися незначні добові підйоми рівнів води. За дві декади лютого рівні води підвищилися на 0,2-0,8 м, на окремих притоках (Кодима, Велика Вись) ріст рівнів води становив 1,0-1,3 м. Вода виходила на заплаву річок Савранка, Кодима, Гнилий.Тикич, Велика Вись, Черний Ташлик шаром 10-26 см. Станом на 20 лютого рівні води на Південному Бузі близькі та нижче до мінімальних рівнів весняного водопілля, на його притоках - дещо вищі за них.

На річках карпатського регіону впродовж перших двох декад лютого, у зв’язку з випадінням помірних, місцями сильних опадів переважно у вигляді дощу (у горах – дощу та мокрого снігу), відмічалось формування декількох хвиль (три-чотири) тало-дощових паводків без негативних наслідків з загальним підйомом рівнів води переважно на 0,3-0,9 м, місцями до 1,0-1,3 м, на Тисі та нижніх ділянках Боржави, Латориці – до 3,5 м. В нижніх течіях р.Боржава відмічався вихід води на заплаву. На р.Латориця біля поста Чоп починаючи з 5 лютого вода утримується на заплаві міждамбового простору шаром 0,7-1,6 м.
На лівих притоках Дністра суттєвих змін у водному режимі не спостерігалось.

Враховуючи гідрометеорологічні умови, що склалися на 20 лютого 2016 р., та прогноз погоди до кінця лютого і березень можна очікувати, що:

1. В умовах відсутності основного чинника весняного стоку – снігових запасів - показники і характер гідрологічного режиму річок України у весняний період 2016 р. визначатиметься випадінням опадів у березні – квітні, як твердої, так і рідкої фази та ходом температури повітря.
2. В разі не відновлення у березні зимового режиму погоди із снігонакопиченням, ріст рівнів води, який розпочався з кінця січня на річках можна вважати як початок та проходження весняного водопілля в ранні строки, за максимальними рівнями (витратами) води значно нижчого за середнє багаторічне.
3. При відсутності інтенсивних опадів у весняний період не слід очікувати затоплень заплавних територій.
4. Враховуючи наявність снігового покриву тільки у високогір’ї Карпат, негативні наслідки на річках карпатського регіону можуть бути тільки в разі випадіння сильних і дуже сильних інтенсивних дощів, які можуть сформувати швидкоплинні тало-дощові паводки. Такі ситуації передбачатимуться попередженнями і короткостроковими прогнозами.
5. Негативні наслідки дії річкових вод можуть бути пов’язані саме з маловодністю весняного періоду. Може погіршуватися екологічний стан річок, особливо у басейнах зі значним антропогенним навантаженням та там, де існують багатофункціональні водогосподарські, гідроенергетичні комплекси (зокрема, Дніпро, Дністер, Південний Буг, Інгулець, Сіверський Дінець).
6. Формування значно нижчого за середній весняного припливу води до дніпровського каскаду та Дністровського водосховища вимагає більш ранніх строків початку їх заповнення, необхідність розробки раціональних режимів їх роботи з урахуванням пріоритетів та екологічних вимог.
7. При відсутності опадів у березні-травні можуть скластися несприятливі умови для здійснення еколого-репродукційного паводку у пониззя Дністра з Дністровського водосховища за рахунок припливу води до нього. Враховуючи те, що зараз відмітка верхнього б’єфу водосховища на 4,5 м нижче проектного, виконання еколого-репродукційного паводку може бути під загрозою або ж призвести до глибокого спрацювання водосховища.
8. При відсутності достатнього припливу води до Печенізького та Червонооскільського водосховищ у весняний період може загостритися екологічна ситуація у пониззі Сіверського Дінця, тобто буде неможливим забезпечення необхідного розбавлення річковими водами скидів відходів промислового виробництва, промивки русел річок тощо. Такі обставини вимагають встановлення режимів роботи водосховищ на основі постійного контролю та аналізу гідрометеорологічної та водогосподарської ситуації.

Найвищі рівні весняного водопілля складені як консультації тільки для великих річок, у басейнах яких на дату випуску прогнозу зберігається сніговий покрив та у березні триватиме ріст рівнів.

Максимальні рівні водопілля на Дніпрі, пригирловій ділянці Прип’яті та річках басейну Десни та притоках Середнього Дніпра очікуються нижчими за середні багаторічні та близькі і дещо вищі за минулорічні. Найвищі рівні води будуть формуватися в межах русла річок.
Загальний підйом рівнями води над поточними відмітками очікується: на Верхньому Дніпрі, притоках Середнього Дніпра 0,2-0,6 м, Десні 0,5-1,0 м, Сеймі (водпост Мутин), Прип’яті (водпост Чорнобиль) 0,3-0,4 м.

В залежності від подальшого розвитку гідрометеорологічної ситуації будуть проводитися додаткові розрахунки та випускатися короткострокові прогнози і попередження. Про гідрологічну ситуацію на водних об’єктах весною УкрГМЦ інформуватиме текстовими оперативними інформаціями, які розповсюджуватимуться згідно з діючими порядками і схемами та вміщуватимуться на сайт УкрГМЦ.

 
Прогностичні розрахунки виконано за фактичними даними станом на 20 лютого.
Прогнози та консультації складені 22 лютого 2016 року.
Додати в: