Головна сторінка » Про Ніжин » Загальні відомості


Ніжин – місто обласного підпорядкування, районний центр Чернігівської області. Розташоване у північній частині України, на берегах річки Остер, лівої притоки Десни, за 83 кілометри від обласного центру м. Чернігова та за 126 км від столиці України м. Києва.

Територія міста становить 50,5 км², населення – 74,1 тис. чол. Ніжин знаходиться на перетині транспортних шляхів, які проходять з заходу на схід і з півночі на південь.

Територія, на якій розташований Ніжин, за археологічними дослідженнями була заселена ще в глибоку давнину - за доби неоліту, а в епоху бронзи (XVIII-IX ст. до н. е.) у цьому регіоні відбувся бурхливий розвиток відтворюючого господарства. Найбільш цікавими пам’ятками доби раннього заліза на в околицяхНіжина є поселення так званої черняхівської культури (ІІІ-V ст. н. е.). ЇЇ представники мали тісні торговельні стосунки з країнами античного світу та античними державами - містами у Північному Причорномор’ї. Саме з племенами черняхівської культури вчені пов’язують знахідки на околицях Ніжина окремих монет та скарбів срібних римських динарів перших століть нашої ери.

Вперше у писемних джерелах Ніжин згадується у літописі “Повість минулих літ” за Іпатіївським списком під 1078 р. у контексті подій міжусобної битви між руськими князями: 

 "І пішли насупроти. І коли були вони на місці на Ніжатиній ниві і зійшлися обидва війська, і сталася січа люта."

Стелла до 1000 ліття Ніжина

Вважається, що перша назва Ніжина була «Ніжатин» (від давньословянського чоловічого імені «Ніжата»), а місцевість носила назву «Ніжатина Нива». Хоча існує і інша версія, за якою битва між руськими князями відбулася на незжатій ниві. Після чого так і почала називатия місцевіть де розташований теперішній Ніжин.  Через 57 років після першої згадки у 1135 р. «град Ніжатин» знову згадується у літописі, але вже як одне із міст спалених половцями. У 1147р. місто Уненіж  згадує автор Київського літопису,  як одне з прикордонних міст Переяславського князівства.

На початку XIII ст. Уненіж розділив трагічну долю інших міст Київської Русі. У жовтні 1239 р. золотоординський загін хана Менгу по дорозі на Чернігів знищив дотла фортецю Уненіж. 

В часи Великого князівства Литовського у літописних згадках та документах територія сучасного міста носила назву Ніжинське городище. Місто було прикордонною фортецею, яку у 1385 р. великий київський князь Володимир Ольгердович дарує у володіння князю Юрію Івантичу Половцю-Рожиновському, нащадку Володимира Мономаха та половецького хана Тугоркана.

Унаслідок Литовсько-московської війни 1500-1503 рр. Ніжин, як і вся Чернігово-Сіверська земля перейшов до складу Московської держави. Де з 1514 року місто почало постійно назватися Ніжин. 

У 1625 році Ніжин отримав місцеве самоврядування на основі Магдебурзького права. А з ХVІІ століття місто  стало відоме своїми ремісничими промислами – ковальством, ткацтвом, гончарством, шевством, золотарством та ін. В місті були млини, пивоварні, солодовні, виготовлялася селітра, тканини.

У добу Гетьманщини Ніжинський полк був найбільшим територіально і за чисельністю. А місто також було одним з найбільших на території України. Наприклад за переписом 1654 року, у Ніжині мешкали 11 600 осіб в той час як у Києві — 7 800 осіб.

17-18 червня 1663 р. в Ніжині відбулася «Чорна рада» українського та запорізького козацтва для обрання гетьмана Лівобережної України, на якій були присутні понад 40 тис. козаків з усієї України. На ній гетьманом був обраний Іван Брюховецький. На місці проведення ради (тепер вул. Московська) встановлено пам’ятну дошку.

Регулярно, тричі на рік, в місті відбувалися ярмарки. З ХУІІ століття в Ніжині існувала численна колонія грецьких купців, які мали окреме самоврядування. Саме грецькі колоністи започаткували вирощування знаменитих ніжинських огірків і розробили спосіб їх консервування.

Протягом ХVІІ-ХVІІІ століть в Ніжині побудовано багато храмів, частина з яких до сьогодні прикрашають місто. З середини ХVІІІ століття місто відоме як поштова станція на тракті Київ-Глухів (тодішня резиденція  Гетьманського уряду).

 З 1762 року в місті починає розвиватися галузь освіти і в 1820 році відкрився перший вищий навчальний заклад – Ніжинська гімназія вищих наук, що є праматір’ю теперішнього Ніжинського університету імені Миколи Гоголя.

Панорама старого Ніжина

Сьогодні Ніжин - одне з небагатьох міст України, яке зберегло, багато в чому, планування та забудову XVII - XVIII ст. і характерні риси свого історичного минулого. Лише на державному обліку перебуває 6 пам'яток археології, 55 - історії, 12 - монументального мистецтва. За підрахунками фахівців тут близько 300 історичних будівель, з яких понад 70 мають велику культурну та історичну цінність.

Природні та кліматичні умови

Ніжин розташований на висоті 118 м. над рівнем моря. За природними і кліматичними умовами це класичний представник Чернігівського полісся, яке являє собою плавний перехід від Київського до Білоруського полісся. Тобто помірність лісостепового клімату поєднується з м'якістю  і дощами південного сходу Білорусі. 

Територією міста протікає річка Остер, яка фактично розділяє місто на дві частини. Остер є мілководною зарегульованою річкою. Влітку він заростає травою та покривається ряскою. Ширина річки у межах міста коливається від 20 до 80 м. Береги вище Ніжина за течією високі, які на території міста плавно знижуються. 

У минулі часи під час весняного паводку Остер  розливався до меж сучасного старого корпусу Ніжинського університету. Тому часто ставалося так що потрапити в університет можна було лише на човні. 

У межах міста та його околиць переважають чорноземи та болотні ґрунти. На території центральної частини міста це чорноземи опідзолені, у східній частині - лучно-чорноземні, а у західній - лучно-болотні та болотні

Остер у напрямку до дамби 

Міська влада

Ніжинська міська рада

Згідно Конституції України місцеве самоврядування здійснюється через міську раду народних депутатів на чолі з міським головою та виконавчим комітетом. Ніжинська міська рада налічує  47 народних депутатів. Мер Ніжина - Лінник Анатолій Валерійович.

Населення

На 1 січня 2012 року населення Ніжина становило 73,6 тис. жителів.   

 

Населення Ніжина за 2007-2012 рр.

За даними  всеукраїнського дослідження журналу "Фокус" у 2012 р. у Ніжині була найбільша народжуваність: 15 немовлят на одну тисячу жителів.

За етнічним складом Ніжин - багатонаціональне місто.  Тут проживають чисельні громади євреїв, поляків, греків та асирійців. 


Економіка

 У 90-х роках, у період становлення незалежності України, відбулося суттєве зниження економічного розвитку Ніжина. Проте за останні роки прослідковуються позитивні зміни у промисловості Ніжина.

Сьогодні у Ніжині працюють 15 промислових підприємств восьми галузей: машинобудівної, медичної, хімічної, харчової, деревообробної, будівельної, легкої та поліграфічної. Однією з основних галузей промисловості по потужностях та кількості працюючих була і на сьогодні залишається машинобудівна. Це 4 підприємства, з них 3 раніше мали монопольне становище. На їхніх виробничих потужностях вироблялось продукції на 66,2 % від загального обсягу в цілому по місту, чисельність працюючих, зайнятих на цих підприємствах, становила 78,2% від всіх зайнятих на промислових підприємствах. Ніжин за темпами промислового виробництва значно перевищує середньо-обласний показник у 9,9 % і становить 26%.

 У Ніжині успішно розвивається малий і середній бізнес. Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тисяч жителів за 2004 рік становить 32 одиниці.

Продукція, що виготовляється на промислових підприємствах міста відповідає світовим стандартам. Торговельні операції підприємства міста здійснюють з одинадцятьма країнами світу, серед них: Росія, Білорусь, Індія, Бельгія, Литва, Естонія, Польща та інші. Ніжин підтримує партнерські зв’язки з містами Свідниця (Польща), Яніна (Греція), Мозир (Білорусь).

Транспорт

Залізнична станція "Ніжин"

У Ніжині розвинута мережа громадського транспорту. По місту діє 13 постійних маршрутів, які забезпечують швидке та комфортне пересування. 

Ніжин є одним із головних транспортних вузлів регіону. Залізнична станція "Ніжин" по пасажиро- і вантажоперевезенню не поступається обласному центру. 

Житловий фонд

Структура житлового фонду Ніжина має змішаний тип. Індивідуальні будинки становлять 39 % від загальної кількості помешкань. Переважно вони знаходяться в центральній, західній та північній частині міста. Великою проблемою Ніжина є відсутність новозведених багатоповерхових будинків. Не зважаючи на зусилля місцевої влади та ряд прийнятих програм проблему нового  житла не вдається вирішити. 
На 1.01.2011 р. на обліку потребуючих поліпшення житлових умов у ніжинському міськвиконкомі перебувало 1219 сімей. Це переважно сім’ї чорнобильців та інвалідів війни.

Освіта і культура

 

Старий корпус Ніжинського державного університету

Ніжин – освітній і культурний центр регіону з давніми історичними традиціями.
У місті діє розгалужена система освітніх закладів, що крім дошкільних і загальноосвітніх (шкільних) включає низку закладів освіти нового типу, наприклад, як різні позашкільні заклади освіти. Також у місті можна здобути спеціальну і вищу освіту.

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта
У Ніжині функціонує 14 дошкільних навчальних закладів, 3 ЗОШ І-ІІ ступенів (неповних), 14 ЗОШ І-ІІІ ступенів (повних), в тому числі і нового типу (гімназії, № 3 та 16)

Заклади спеціальної освіти
Ніжинський професійний ліцей побуту і сервісу
Ніжинський професійний аграрний ліцей.

Вищі навчальні заклади
Ніжинський державний університет ім. М. В. Гоголя
Ніжинський агротехнічний інститут Національного аграрного університету
Ніжинський медичний коледж
Ніжинський коледж культури і мистецтв ім. М. Заньковецької

У місті працюють драмтеатр ім.М.Коцюбинського, краєзнавчий музей, музей "Поштова станці", хореографічна школа, парк культури і відпочинку, центр дозвілля молоді, народні самодіяльні колективи. У будівлі Гоголівського корпусу університету діє картинна галерея, музей Миколи Гоголя та музей університету.

Пам'ятні дати історії Ніжина

1020 – закладено Ніжинський скарб монет, чеканених князем Володимиром. 

1078 – князівські усобиці за чернігівський стіл на Нежатиній Ниві. 

1147 – у Іпатіївському літописі згадане місто Уненеж. 

1514 – на Сіверщині утворено Ніжинський козацький полк. 

1625 – польський король Сигізмунд ІІІ надав Ніжину Магдебурзьке право та герб із зображенням Юрія Змієборця на коні. 

1648 – Ніжинський полк став найбільшим і найчисельнішим. 

1657 – на ціле століття Ніжин стає торгівельним центром Лівобережної України. 

1704 – у Ніжині Іван Мазепа одержав гетьманські клейноди від польського короля. 

1803-1806 – кругосвітне плавання капітана Юрія Лисянського. 

1807 – закладено Гімназію вищих наук князя Безбородька, яку відкрито у 1820 р. 

1869 – збудовано станцію Ніжин, що знаходилась на лінії Київ-Курськ. 

1910 – демонстраційні польоти Сергія Уточкіна над ніжинським базарним майданом, які спостерігав маленький Сергій Корольов. 

1913 – рекордний переліт Петра Нестерова Київ-Ніжин-Київ. 

1918 – бій під Крутами. Захоплення Ніжина Червоною армією.

1943 – Ніжин звільнено від фашистських загарбників. Напередодні відступу окупанти розстріляли групу підпільників на чолі з незрячим юристом Яковом Батюком. Їх вшановано пам'ятником та меморіальною дошкою Батюку та меморіалом на Троїцькому кладовищі.
 

загрузка...
Обява