Завдяки технологіям неймовірна кількість інформації стала доступна всім і кожному. В цьому багато як плюсів так і мінусів. Особливо найменш захищеними тут залишаються діти. Тенденції «інтернет-розіграшів» набирають обертів, відтак батькам потрібно знати, як із ними боротися.
«Момо» – нова «гра», яку останнім часом активно обговорюють молодші школярі та порівнюють її з аналогом «Синій кит». Зображення жінки на курячих ніжках курсує просторами інтернету вже більше року. Крипова картинка родом із Японії. Спочатку вона поширювалась в Аргентині, Мексиці, Європі, а сьогодні про неї заговорили вже й в Україні. Страхітливий персонаж має навіть власний акаунт у месенджері «WhatsАpp» та безліч відеороликів.
Дорослу людину цей бот навряд спроможний налякати. Але на психіку дітей може вплинути неабияк.
Учні початкових класів Ніжинського навчально-виховного комплексу «Престиж» теж підхопили «вірус Момо». Діти малюють зображення монстра з випученими очима, гострими зубами й чорним довгим волоссям, лякають одне одного моторошними історіями. Деякі дітлахи вже навіть бояться ходити самі зі школи, бо думають, що «зла потвора» чатує на них за рогом.
Авжеж, це діти – їм завжди цікаво. І чим більше акцентувати на цьому увагу, тим дужче вони будуть про це думати. Їм захочеться перевірити й дізнатися, що це за «гра», – коментує ситуацію класний керівник НВК. – Щодо цього директор скликав педраду з проханням, аби вчителі проінформували батьків стосовно небезпечної гри
Та на сполох б’ють і самі батьки: «Днями мій син прийшов зі школи збуджений. Почав розповідати про монстра Момо, якого останнім часом вони обговорюють з однокласниками. Каже, що вже перелякали одне одного страшними історіями про цю гру. Я занепокоїлась, віришила й сама дізнатитсь, що ж це за «монстр» такий. Здобувши інформацію в інтернеті, пояснила дитині, що це вигадана істота, створена людиною з метою розіграшу, і не потрібно боятися. Вирішила обговорити цю ситуацію з іншими батьками з нашого класу».
Однак більшість батьків, із якими вдалося поспілкуватися, навіть не чули про цю гру: діти нічого про це не казали. Найкращим виходом із ситуації бачать обмеження дітей в доступі до смартфонів та комп’ютерів. Обговоривши ситуацію на батьківських зборах, зійшлись на тому, що будуть більше розмовляти зі своїми чадами та пояснювати, чому не можна грати в подібні ігри.
Самі ж діти кажуть, що «Момо» – це дуже страшна жінка, яка дзвонить і надсилає повідомлення з погрозами, знає, де ти живеш, і погрожує завдати тобі шкоди. Скаржаться, що вночі бояться спати, бо думають, що вона може прийти за ними.
Як виявилось, ніяких повідомлень від цього бота жоден із учнів не отримував. Для переляку їм вистачило лише наявності моторошного зображення та підлякування одне одного страшними історіями.
«Момо – це смертельно небезпечна гра. Дитина може накоїти лиха, якщо буде слідувати вказівкам цієї страшилки», – каже восьмирічний Женя. Семирічний Максим розповів, що вона впливає на психіку й люди з переляку роблять погані речі, навіть стрибають з вікон. Діти впевнені, що це дуже страшна гра, яку потрібно заблокувати, бо вона погано впливає на дітей.
У дитинстві кожного, ще навіть до отримання такого широкого доступу до мережі Інтернет, було місце моторошним історіям, які ми самі одне одному й переповідали. Певно, від цього нікуди не подінешся. Та з власними дітьми потрібно постійно спілкуватися. Адже те, що для дорослого видається повною нісенітницею, вразливій дитині вимальовується ледь не катастрофою.
Сьогодні остаточно не доведено, що Момо наражає життя на небезпеку. Ситуація підлягає сумнівам і, може, дещо роздута. Та все ж, її зміст несе в собі негатив та може призвести до абсолютно різних наслідків.
Як би там не було, це меседж в першу чергу для батьків. Шкільний психолог НВК «Престиж» дає поради, як поводити себе з дитиною у випадку подібних проявів: «Батьки мало приділяють уваги дітям. Через надмірну зайнятість вони майже не спілкуються з ними й не контролюють те, чим займаються та цікавляться їхні дітлахи.
Щоб дитина не шукала альтернативу в спілкуванні з віртуальними особами й не занурювалась у світ Інтернету та соціальних мереж, потрібно замінити інтерес: якомога частіше спілкуватися з дитиною на особисті теми. Проводити разом час: сімейний відпочинок, футбол, приготування страви, настільні ігри, похід на природу, в кафе чи кіно… У процесі спільної діяльності діти більше відкриваються батькам.
Частіше дитина боїться говорити щось батькам навіть про свої страхи й переживання, бо думає, що її насварять. Тому кращий вихід не погрози, а розмова. Якщо трапилась подібна ситуація й дитина чимось налякана, необхідно пояснити, що вона завжди може отримати підтримку.
Зараз вік технологій – і сучасній дитині важко заборонити користуватися смартфоном чи комп’ютером. Важливо пояснювати правила користування телефоном, соціальними мережами, фільтрувати потік інформації, що отримує дитина через телебачення та Інтернет.
У наш час чимало комп’ютерних ігор, наповнених різноманітним змістом, серед яких багато й жорстоких, які так чи інакше впливають на психіку дитини. Навіть іграм можна знайти альтернативу, замінити їх на цікаві, інтерактивні, що відповідають віку, інтересам дитини, розвивають їх, а головне – не несуть ніякого негативу
Стаття написана з метою інформування дорослих. Автор не мав ідеї поширити та розрекламувати «Момо».
Будьте другом для своїх дітей, щоб вашому чаду не довелось шукати іншої альтернативи в спілкуванні.
Джерело: nizhyn.pravdatut.ua, автор Анастасія Андрусенко, фото автора
