Завантаження ...
banner

Якими методами лікують переломи в Ніжинській центральній районній лікарні

Нестандартний довгий стрижень знадобився для операції інтрамедулярного металоостеосинтезу 54-річному Олександру Пашку з Вертіївки Ніжинського району

лікарня, травматологія, переломи, Ніжинська центральна районна лікарня

1. Операція. Для вертіївського богатиря знадобився і стрижень богатирський

Нестандартний довгий стрижень знадобився для операції інтрамедулярного металоостеосинтезу 54-річному Олександру Пашку з Вертіївки Ніжинського району. (Медуля — це мозок у кістці, остеосинтез — кісткове з’єднання.) Зріст Олександра — метр 86. Звичайні стрижні йому не підходили. Добре, що в запасі травматолога Ніжинської центральної районної лікарні 73-річного Дмитра Паляниці був один, розрахований на богатиря, виготовлений у давні часи на ніжинському заводі «Прогрес».

Олександр зламав ногу.

— Упав на льоду, коли їхав велосипедом у Вертіївці по центральній вулиці, — розказує Пашко. — І велосипед упав поверх мене.

— Складно і важко було оперувати, — говорить Дмитро Паляниця. — У Олександра м’язова система розвинута. Він як штангіст. Жировий прошарок невеличкий. Підшкірної клітковини трошечки, а то все м’язи. Міорелаксанти (препарати, які розслабляють м’язи) його не беруть. Тугий такий. Рана напружена. Кістки розтягнуть не можна. На скелетному витязі (метод лікування переломів) м’язи заморюються, і осколки стають на місце. А на операції релаксанти мають заморити м’язи. Та навіть після них не відразу вдалося поставити осколки один проти другого. Не вистачає два-три міліметри, і воно не стає. Щоб ті уламки розтягнути, треба і лікарю мати конячу силу, — сміється.

лікарня, травматологія, переломи, Ніжинська центральна районна лікарня

— У спортзал ходите? — запитую Олександра Пашка.

— Ну так, — усміхається. — У волейбол колись грав. А зараз мій спортзал — сільське господарство.

— Життя змушує такий спортзал вибирати, — каже лікар. — Після перелому сидів два дні вдома. Коли привезли, коліно вже розпухло. Відкачали шприцом 700 мілілітрів мутної рідини. Я навіть боявся йти на операцію. Рідина мутна, це говорить про те, що рана інфікована.

Але все вийшло. Ногу відчуває. Навіть може її підняти.

Припідніми ногу неоперовану, — звертається до пацієнта. — Тепер так само спробуй оцю. Піднімай, не бійся.

Морщачись і трохи боячись, Олександр піднімає кінцівку, усередині якої, у самій кістці, — стрижень.

— На цей нестандартний довгий стрижень довго не було пацієнта, — продовжує Паляниця. — Коли ми ще не почали оперувати, я почав ходити до Сашка міряти стрижні. Міряю один. До перелома дістає, а далі не йде. Другий, третій... Нарешті один підійшов, найдовший. Довгі були двох видів. Один затовстий. У кістку трубчасту не влазив. А цей вліз.

— Скільки у вас у запасі стрижнів?

— В трошки. Стрижні зі спеціального медичного сплаву. У складі — хром, нікель, титан. Цей сплав магніт не бере, корозія теж. Зараз уже більше хочуть чисто титанові стрижні. Титан міцніший. Але дуже дорогий. Отакий стрижень титановий буде коштувати тисяч 12 гривень. Та й не завжди вдається точно підібрати. Зараз кажуть: купи собі. Йдемо на операцію, а воно не підходить. От, наприклад, ремонтуєш машину, купив, а воно не таке. Відніс у магазин. А з операції не віднесеш назад у аптеку.

лікарня, травматологія, переломи, Ніжинська центральна районна лікарня

«Яким методом відновити, не має значення»

— Завдання наше — відновити функцію, — говорить Дмитро Паляниця. — А яким методом відновити, немає значення. Зараз у багатьох питання упирається в те, що оперуватися — кошти треба. Тому я людям показую три пальці. Перший — можна оперуватися, другий — висіти на витягу, третій — загіпсувати перелом. Всі ці методи відрізняються коштами, які треба затратити, а результат кінцевий може бути майже однаковий.

2. Скелетний витяг. «Хай дружина і помасажує, і погладить…»

— А я вже можу підняти ногу запросто! — хвалиться Микола Солонець. Лежить у Ніжинській центральній районній лікарні на скелетному витязі. Родом із Переяслівки, працює у Києві.

лікарня, травматологія, переломи, Ніжинська центральна районна лікарня

— Ну, у тебе вже три місяці минуло! — підходить до ліжка Дмитро Паляниця. — Була куча осколків. Усе розтрощено. Треба було гарно розтягнути. Висить сім кілограмів. Зніму два, хай буде п’ять. Пацієнт цього не відчує. Там уже почався процес зрощення. Уже трошки схватилось. Як крига на ставку. Вона ще не замерзла, але палкою вже не поганяєте.

Я тобі кажу: роби гімнастику, — звертається до Миколи. — Статичну. Я вчив стискати, напружувати м’язи. Покращується кровообіг. Краще зростається. Дружина хай не просто так стоїть, хай гладить, розтирає, масажує, — дивиться на дружину Діду. Вона із сином Богданом біля ліжка. — Це зараз всі ходять на фітнес, на професійний масаж, до реабілітологів. Але ж не завжди на це гроші є. Так що багато чого по фізкультурі, по відновленню після травм і самим можна робити.

лікарня, травматологія, переломи, Ніжинська центральна районна лікарня

3. Гіпс. «Поламалися кістки гомілки, і стопа пішла назад»

75-річна Клавдія Щотка лежить із загіпсованою ступнею. Сподівається, що зростеться без операції.

— Серйозний перелом, — оцінює лікар. — Поламалися кістки гомілки, і стопа пішла назад. Треба робити операцію.

— Не хочеться, — каже Клавдія Михайлівна. — Боюсь.

— Зробили контрольні знімки, — говорить лікар. — Зараз подивимося, як стало. Якщо більш-менш нормально, лікуватимемо без операції.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №52 (1702), 27 грудня 2018 року gorod.cn.ua
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: