Головна сторінка » Новини » Місто і регіон » Вступна кампанія – 2019. Як розставити пріоритети правильно?

Вступна кампанія – 2019. Як розставити пріоритети правильно?

ВУЗ, абітурієнт, вступна кампанія

Розпочала роботу вступна кампанія – 2019. Цього року вона пройде у більш стислі терміни, подача документів відбудеться з 10 до 22 липня.
 
З 1 липня стартує формування особистого електронного кабінету абітурієнта, який буде активний до 30 серпня. Кабінети необхідно відкривати тим, хто вступає на основі сертифікатів ЗНО. 

Вступники мають майже два тижні, щоб подати заяви до вишів:

- З 8:00 10 липня до 18.00 16 липня — для тих, хто вступає на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів;

- З 8:00 10 липня до 18.00 22 липня — для тих, хто вступає тільки за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Зазвичай цей період є досить напруженим для абітурієнтів та їх батьків: хвилювання пов’язано з прийняттям рішень, вибором університету, спеціальності й правильним розташуванням пріоритетів. 

У цьому разі можна покластися на випадок і обрати навмання перші варіанти із запропонованих, а потім страждати від неправильного рішення, звинувачувати когось, шкодувати за нездійсненним. 

Щоб не сталося неприємностей, варто заздалегідь продумати варіанти можливого розвитку ситуації. 

Насамперед правильно обрати пріоритети. Йдеться про вибір закладу, спеціальності в електронному кабінеті, таких пріоритетів 7. 

А також варто визначитися з більш важливими, життєвими пріоритетами, які й керуватимуть Вашим вибором. 

Ось деякі питання, які необхідно врахувати при здійсненні вибору:
 
1. Оплата за навчання / Навчання за бюджетні кошти. Чи готові Ви платити за навчання за обраною спеціальністю? Якщо так, то скільки? Бажано проаналізувати рівень оплати в різних закладах і тоді обирати. Ті, хто подали на контракт, рекомендовані одразу після оголошення результатів і можуть відвозити оригінали документів та не хвилюватися. Але якщо Ви точно розумієте, що платне навчання не для Вас, потрібно відповісти на наступні пункти.

2. Спеціальність. Що для Вас важливіше – спеціальність (її престиж, статус) чи бюджетне навчання? Найчастіше на найпрестижніші спеціальності держава виділяє небагато бюджетних місць, а на ті, куди молодь йде не так охоче, більше. Детально про розподіл бюджетних місць у 2019 році тут: https://osvitoria.media/news/derzhzamovlennya-2019-byudzhetnykiv-bakalavriv-stane-na-1-tysyachu-bilshe/?fbclid=IwAR1nDEvKfFzQJIXIoS89OsmKQ57KGv_5qdgtBoVCrSn_qhpWIxMjkIKqp8g

3. Навчальний заклад. Тут є кілька моментів, які важливо врахувати. 

Локація навчального закладу та сполучення між населеними пунктами. Найважливіше – це те, де буде вчитися майбутній студент і як туди дістатися. Це може бути в своєму місті, що досить зручно і набагато дешевше, оскільки не треба витрачатися на квартиру / гуртожиток, уживатися з сусідами по кімнаті, не витрачатися на переїзди, що часто забирає не тільки час, гроші, а й нерви. Або заклад може бути в іншому місті, куди необхідно добиратися певним транспортом. Добре заздалегідь познайомитися з маршрутом, видами сполучення, вартістю і т.ін. 

Форма власності закладу: державний чи приватний. На цю тему побутують різні думки, є свої переваги й недоліки кожного. Відомо, що деякі роботодавці неохоче приймають на роботу випускників приватних навчальних закладів. За іншими показниками аналізуємо далі.

Рівень акредитації. Деякі абітурієнти необізнані в цих питаннях, тому, щоб потім не почуватися ошуканими, краще одразу з’ясувати статус закладу, рівень акредитації та рівень освіти, який можна отримати. Це може бути заклад І – ІІ рівня акредитації, що випускає молодших спеціалістів, молодших бакалаврів. Там термін навчання менший, але освіта не вища, а середня спеціальна. Це училища, ліцеї, коледжі та ін. І

ІІ рівень акредитації – готує бакалаврів. Це зазвичай інститути, освіта вища. Але якщо випускник надалі захоче піти в магістратуру, йому доведеться шукати інший заклад, ІV рівня акредитації – це університети, академії та ін. Вони готують бакалаврів, магістрів, часто мають також аспірантуру для підготовки докторів філософії.

Важливо! Іноді назва не збігається з рівнем акредитації, оскільки склалася історично або, навпаки, виникла нещодавно, тому варто перевірити цю інформацію на сайті ВНЗ або через портал «Вступ інфо».
 
Інфраструктура та матеріально-технічна база. Ідеальний варіант – відвідати заклад і подивитися, що там: чи є студентське містечко, гуртожиток, навчальні аудиторії; де знаходяться корпуси і т.д. Іноді університет у центрі, а корпуси десь на околиці або в аварійних приміщеннях чи навіть заклад може орендувати приміщення, зовсім не обладнані для навчання тощо. Має бути спортивний зал / стадіон, читальний зал, бібліотека, актовий зал, навчальні аудиторії, гуртожиток, їдальня та ін. І, звичайно, для студентів краще, коли все це знаходиться неподалік, щоб не витрачати тривалий час на переїзди.

Престиж закладу. Деяким абітурієнтам та батькам важливо, щоб заклад був престижний, мав гарну назву і красиву назву спеціальності. Варто пам’ятати, чим популярніший, «топовіший» заклад, тим вищий конкурс і, відповідно, оплата навчання. Найбільше таких закладів зосереджено в столиці, проте популярність не означає якість навчання. І в такі виші, на жаль, можна не пройти на бюджет навіть з високими балами, якщо конкурс значний, а державних місць на цю спеціальність не так багато.  
 
Якість навчання, традиції навчання, відомі випускники. Якщо заклад утворений нещодавно, таких традицій не буде, якщо це відомий, знаний заклад, що відповідає за якість фахової підготовки, можна знайти відгуки в широкому доступі. Найкраще про заклад скажуть його студенти й випускники. Хоча саму атмосферу закладу можна відчути якраз на його території. 

Освітні програми. Про це мало хто згадує. Запис, який буде в дипломі, місця, де зможе працевлаштуватися випускник – те, чим варто поцікавитися. Кожен абітурієнт має право переглянути освітню програму, ознайомитися зі спеціалізаціями, які можна отримати, предметами, які будуть вивчатися. Іноді те, що оголошують при вступі, після завершення виявляється не зовсім так. Тобто деякі недобросовісні заклади, на жаль, декларують одне, а диплом видають зовсім інший. Або рекламують спеціалізації, що мають гарну назву. Хоча спеціалізація і спеціальність – це різні явища.

Спеціальність – це основний цикл предметів, що вивчає студент, спеціалізація – дотична або додаткова галузь, що має не більше 20% навчального часу, це десь один предмет на рік. Наприклад, спеціальність «інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Тобто робота з документами, архівами, в бібліотеці тощо.

Спеціалізація: «менеджмент інформаційними процесами» - звучить красиво, привабливо, зацікавлений абітурієнт приходить на навчання, а там виявляється не більше 20% спеціалізації менеджменту, а решта – зовсім інші, не цікаві для нього предмети. Тому краще одразу обирати менеджмент як спеціальність або обирати ті спеціальності, де спеціалізація дуже близька чи дотична з основним фахом. Наприклад, спеціальність: «Психологія», спеціалізація «Клінічна психологія». 

Професорсько-викладацький склад. Хто ці люди, які навчатимуть? Який їхній статус, публікації, результати роботи? З цією інформацією зазвичай можна ознайомитися на сайті навчального закладу.

Та найголовніше питання все ж стосується правильного вибору пріоритетів в електронному кабінеті вступника. 

Отже, як правильно обрати пріоритет в електронному кабінеті? 

Ще раз повторимо: на різні спеціальності може бути різний конкурс і різна кількість державних місць. Тому абітурієнт з балами 130-140 на одну спеціальність може пройти на бюджет, а на іншу з балами 170-180 – не пройти. Наприклад, на спеціальність, де виділено 500 бюджетних місць, а заяв подано, наприклад, 2000, пройде чверть абітурієнтів, згідно з рейтингом поданих заяв. Якщо всі 2000 будуть з оцінками 200-190, то серед них все одно обиратимуть 500 кращих за сотими балів. Якщо серед 2000 будуть абітурієнти переважно з низькими балами, то перших 500 проходять, не залежно від балів. 

Щодо перших і останніх пріоритетів: всі 7 беруть участь у конкурсі! Величезна кількість вступників проходять саме за 7-им пріоритетом. Тому не сподівайтеся, що одразу пройдете за першим, може статися різне. Якщо ви точно знаєте, що не поїдете за 7 пріоритетом, краще не подавайте туди. Виникають проблеми й труднощі у тих, хто подав документи за 300-500-700 км від дому, наприклад, з Ніжина в Закарпатську область, Маріуполь чи на Волинь, а потім, виявилося, не готовий туди їхати. На жаль, ці бюджетні місця згорають і для цього абітурієнта вже втрачено можливість навчатися за кошти держзамовлення. Тому зважте кожен пункт і перевірте все кілька разів. 

Важливо в ситуації напруження не впадати в паніку, бути спокійними й виваженими, не применшувати, але й не драматизувати ситуацію, раптом щось піде не так. Якщо ситуація зовсім складна, ви можете звернутися до психолога за емоційною підтримкою й опанувати себе. Пам’ятайте, що може пощастити або ні, та все, що відбувається, має свій сенс і, можливо, допоможе вам у майбутньому стати кращими, сильнішими, досвідченішими.

Бажаємо Вам успіхів і запрошуємо до нас, на спеціальність «Психологія» в Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. 

Ви можете стати висококласним фахівцем і надавати допомогу й собі, й іншим. 
Зробіть свій правильний вибір! 

Ольга Кресан, доцент кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя 

Теги: ВУЗ, абітурієнт, вступна кампанія

Додати в:
Український університет