1 Серпня 2019
3078
Які зміни чекають Україну після парламентських виборів, що чекає банківський сектор, що буде з медичною та освітньою реформою, і чи будемо ми рухатись в євроатлантичному напрямку? Очевидно, вищеназвані моменти
Наразі ми розглянемо зустріч з Олегом Шаровим, генеральним директором директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти та науки України.
Бізнес, який незданий платити конкурентно-спроможну заробітну плату – приречений
Скільки очікується вступників цього року, та скільки студентів поїде навчатися за кордон?
Цього року ми маємо близько 200 тисяч випускників шкіл. До навчальних закладів інших країн щорічно вступає близько 5% випускників. На даний момент в іноземних вузах навчається близько 72 тисяч студентів (більше половини з них в Польщі), це приблизно дорівнює кількості іноземних студентів, що здобувають вищу освіту в Україні. Це здається забагато, але якщо порівняти це з кількома мільйонами українських заробітчан за кордоном, то таке число не є значним.
На які спеціальності очікуються найбільші конкурси?
Найбільше заяв на ті спеціальності, де найбільше місць, це зокрема філологія, право, міжнародні відносини. Найбільше держзамовлення, традиційно на педагогічні, медичні, комп’ютерні спеціальності. Стратегією Міністерства є збільшення кількості державного замовлення в технічних спеціальностей, зокрема підготовка фахівців для бізнесу, який забезпечує офіційне працевлаштування зі сплатою податків.
Чи є потреби у спеціальностях, які не готують у вищих навчальних заклад?
Так, постійно, більшість університетів намагаються бути активними на ринку освітніх послуг. Для прикладу, зараз в кількох технічних університетах вже проводиться підготовка фахівців зі спеціальності «Інтернет речей». Це притому, що фахівцям з такою освітою роботу в Україні поки-що непросто знайти, але через кілька років ситуація зміниться.
Зараз в Україні не вистачає фахівців в аграрному секторі та робітничих професій, наприклад в Чернігові не вистачає столярів….
Проблема в іншому, може бути така техніка, де потребують спеціалістів з вищою освітою. Роботодавець може побоятися посадити фахівця з професійною освітою в комбайн вартістю 2 мільйони доларів, йому потрібен буде інженер з вищою освітою.
Щодо столярів у Чернігові, то тут питання скільки підприємство готове платити столяру. Якщо воно готове платити столяру 4 тисячі гривень, то чи має існувати таке підприємство? Якщо підприємство не готове платити конкурентну заробітну плату, то може його варто закрити? Бізнес, який не здатний платити конкурентно-спроможну заробітну плату – приречений.
Вже давно не існує українського ринку праці або ринку праці Чернігівської області. Є лише світовий ринок праці. Якщо не можете платити конкурентної заробітньої плати - закривайтеся. Чернігівські ЖЕКи не виключення.
Проблема не в тому, як студентів треба працевлаштувати, проблема, що підприємствам буває важко знайти гарного працівника
Чи будуть продовжуватися реформи в освіті?
Коли розпочне роботу Верховна Рада нового скликання, уряд складе перед нею свої повноваження. Можливо в новому уряді будуть інші напрямки в розвитку освіти. Проте, навряд чи буде ревізовано інтеграцію нашої освіти в європейську освітню систему.
Чи займаються зараз виші працевлашутванням своїх випускників?
Так, але за бажанням. Сьогодні поширеною є така картина, якщо випускник бажає працювати, то він часто працює на останніх курсах. Навпаки, якщо випускник не цікавить навчанням та не дуже хоче працювати, то його мало цікавлять послуги з працевлаштування.
Багато молоді орієнтуються на створення нових робочих місць або роботу за кордоном, або ж підприємницьку діяльність. Зараз проблемою не є працевлаштування студентів проблема, що підприємствам буває важко знайти гарного працівника з числа випускників вишів.
Нема сенсу говорити про тих, хто працюють за фахом, є сенс говорити про тих хто податки платить або не платить
Як бути зі студентами бюджетниками, які не бажають працювати після навчання?
В цьому році в рамках підготовки вчителів для сільської місцевості запроваджено систему першочергового зарахування. Це поки що пілотний проект, проте навряд чи він принесе потрібний ефект. Згідно проекту, вступники мають відпрацювати в селах протягом трьох років після отримання диплому. Але якщо ми хочемо щоб у нас були вчителі, то вони повинні мати достойну заробітну плату, гарні умови праці, професія вчителя має бути шанованою в суспільстві. Якщо нема ні першого ні другого, то в такого суспільства сумнівні перспективи. За останні роки заробітна плат вчителів була піднята суттєво, вона не є достатньою, але це вже не та ганьба, яка була в 2013-2014 році, тобто ситуація стала краще. З іншого боку варто розуміти, що ніде в світі заробітна плата вчителів не є фантастично високою, вона є середньою в державі. Окрім зарплати вчителі мають нормальні умови праці та повагу у суспільстві.
Чи ведеться статистика, про забезпечення випускників робочим місцем за фахом?
Ми маємо ситуацію, коли маса професій швидко з’являються та швидко зникають, система освіти не повинна за цим ганятись, вона просто не встигатиме виконувати свою функцію. Для багатьох професій достатньо мати середню освіту, далі досить кількамісячних курсів. Нема сенсу говорити про тих, хто працюють за фахом, є сенс говорити про тих хто податки платить або не платить. Працевлаштування за фахом, це оцінка минулого століття. В деяких професіях залишається взаємозв’язок між спеціальністю та працевлаштуванням за фахом, це медики, вчителі, правоохоронці та військові.
Які зміни загалом чекають освіту?
Систем освіти України сильно змінилася по відношенню до радянської освіти. В 90-х середня освіта була на межі катастрофи, але школи почали підтримувати батьківські спільноти, з часом ситуація стала краще. В нас перебудовується економіка, разом з нею перебудовується і система вищої освіти.
Ми на порозі серйозних докорінних змін в економіці, пов’язаних з роботизацією. По великому рахунку, завтра вже настало. Це більше відчувається на Заході, але ми теж скоро відчуємо ці тенденції.
Шансів на успіх буде більше в тих, хто здатний до індивідуальної, креативної творчої роботи. В аграрних підприємствах людей, які працюють вже стало в десятки разів менше, автоматизація скорочує кількість працюючих. Роботизація і скорочення кількості працівників відбудеться і в промисловості.
Трудова біографія більшості теперішніх випускників вишів буде близько 50-60 років. Ті професії, які здобувають випускники або докорінно зміняться або просто зникнуть. Тому всім необхідно вчитися постійно, і можливо доведеться змінювати освіту.
Спадком радянської доби є модель, коли громадянин після здобуття освіти отримував гарантовану професію, і працював на одній роботі до пенсії. Але такий механізм в сучасному світі не працює.
Поки ми будемо видавати атестат про повну загальну середню освіту всім хто досидів до кінця школи незалежно від результату, наша освіта буде під питанням. Коли в нас знайдеться політична воля не давати атестат всім підряд, тоді в нас знайдуться перспективи.
Щодо глобальних перспектив, то Україна має шанс на успішний розвиток тільки в об’єднаній Європі і тільки після нової індустріалізації. Європа потребуватиме великого промислового виробництва. Загалом, умови ринкової економіки є жорсткими і українська молодь має зайняти своє місце в сучасному світі.
Ярослав Дигал для mynizhyn.com
Фото: Український кризовий медіа-центр
