Завантаження ...
banner

Із минулих століть – до сьогодення: візитівка Ніжина, яку варто берегти

Унікальний музей «Ніжинська поштова станція», що входить до десятки найцікавіших, незвичайних музеїв України, можна справедливо назвати візитівкою нашого міста. Цьому музейному закладу немає аналогів. І як пощастило ніжинцям, що він розташований саме в нашому місті

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

Унікальний музей «Ніжинська поштова станція», що входить до десятки найцікавіших, незвичайних музеїв України, можна справедливо назвати візитівкою нашого міста. Цьому  музейному закладу немає аналогів. І як пощастило ніжинцям, що він розташований саме в нашому місті! Левова частка гостей Ніжина (близько 90%) стають його відвідувачами.

Переступивши поріг цієї історичної будівлі, на повні груди вдихаєш дух давньої епохи і на якийсь час переносишся у часи XVII-ХІХ сторіччя. Експозиція музею присвячена розвитку кінної пошти України з часів Київської Держави до кінця ХІХ ст.: саме тоді пошту і пасажирів перевозили кіньми. 

Втім, не все так просто… З роками кожен об’єкт будівництва потребує реставрації, а то й серйозного ремонту. Музейний заклад  «Ніжинська поштова станція»  не став виключенням: нещодавно історична будівля волала про порятунок. А до музейного комплексу входить п’ять будівель і, щоб провести реставрацію всіх п’ятьох, потрібна серйозна сума…

«Тріщали стіни, рвало маяки…»

Директор Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Геннадій Дудченко розповів, як все було: «Міська рада оплатила виготовлення проектно-кошторисної документації. На повну реконструкцію потрібно більше 25 мільйонів. Ні у міста, ні вобласті таких грошей немає. Двічі ми намагалися отримати фінансування з держбюджету– безрезультатно. А  будівля «Ніжинської поштової станції» була в неприйнятному стані».

Геннадій Миколайович помітив ознаки того, що будівля розвалюється одразу, як приступив до роботи директором. Особливо яскравими вони стали навесні 2018 року. «Розтанув сніг і почалося відходження передбудови від основного обєкту, – ділиться Геннадій Дудченко. – Тріщини йшли як по зовнішнім, так і по внутрішнім стінам. Двічі на тиждень рвало всі маяки, які ми чіпляли на стіни, будівля благала про порятунок. Чекати 25 мільйонів сенсу не було. Дякую міській раді, яка виділила кошти на проведення ремонтних робіт, інакше ми б втратили перлину Ніжина. 

Тож у серпні 2018 року було виділено 95 тисяч, хоча ми просили 200. Цеі стало проблемою, бо жоден підрядник не брався за той обсяг робіт за такі гроші. А нам терміново (бо наближалася осінь) потрібно було знайти причину: чому будівля валиться. Для цього потрібно було підняти фундамент, усунути недолік (у нас були підозри на прорив водогінної труби), укріпити бетонними п'ятаками кути і скріпити все це армованим поясом. Я дуже вдячний ніжинським підприємцям, які зголосилися допомогти і практично на напів волонтерських засадах провели ці ремонтні роботи». 

Тепер армований пояс міцно тримає будівлю

Директор розповів, що коли музейна будівля вводилася у експлуатацію, то, щоб її зміцнити, вздовж усього фундаменту було виготовлено бетонний пояс. В ході робіт будівельники забетонували трубу водогону. За 30 років труба згнила. «Коли ми разом з археологами почали робити розкопки, полилася вода, – зазначив Геннадій Миколайович. – Ми викопали перед будівлею яму і замінили трубу. Витікання води припинилося, втім, скільки часу це відбувалося – залишається невідомим. Довжина фундаменту складала 2, 5 метри, до дна ми так і не дійшли, і, що цікаво, під будівлеює  старий підвал, затоплений водою… Так ми усунули проблему, заармували всі кути будівлі, з'єдналиїх поясами, ось уже третій сезон змінних температур , як припинилося руйнування. Цей армований короб береже будівлю знизу.

Крім того, за кошти з виділених 95 тисячми зробили вимощення плиткою по периметру всієї будівлі. Всі ці рятувальні роботи обійшлися в суму близько 69 тис. грн. На решту провели роботи з благоустрію, встановлення дверей та ремонт туалетної кімнати (руйнівні процеси зачепили і це приміщення).Так ми використали перший транш.

Зі слів Г. Дудченка, всі гості музею «Ніжинська поштова станція» були зачаровані експозицією та розповідями екскурсоводів, але, разом з тим, ставили одне й те ж запитання:  як можна таку прекрасну історичну перлину довести до цього страшного стану?

Вдруге працівники музейного комплексу звернулися до міськради вже в цьому році й отримали 85 тис. грн. на приведення до ладу будівлі зовні. Перештукатурили стіни, перефарбували дах, а за власні кошти спецрахунку встановили козирьок над дверима. 

На часі – внутрішні роботи

Але щоб довести благоустрій музею до логічного завершення, потрібно провести і внутрішні роботи в будівлі. «Штукатурка стін, їх фарбування – на це власних коштів не буде, бо із спецрахунку плануємо доробити вимощення плиткою, – говорить Г. Дудченко. – Прибутки музею зараз складають 90-100 тис. грн, ми не спроможні  провести ремонтні роботи самотужки, потрібні додаткові кошти з бюджету».

Протягом року Ніжинську «Поштову станцію», єдиний в Україні подібний комплекс, відвідують від 8 до 10 тисяч чоловік, тому варто подбати про те, щоб він виглядав гідно.

Валентина Пильник
Фото Наталія Нікітіна

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко

поштова станція, музей, Геннадій Дудченко
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: