27 Січня 2020
3175
Щороку 27 січня, у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, небайдужі люди збираються на місці масового розтрілу ніжинців, приречених зникнути в темноті безіменності. Свої "Бабині Яри" були практично
В кар'єрах цегельного заводу, в перший рік окупації Ніжина, 6 листопада 1941 року було розстріляно понад 500 ніжинських євреїв та 270 людей інших національностей.
Сьогодні, 27 січня, на цьому місці відбувся мітинг-реквієм "Так, ми пам'ятаємо". До слова були запрошені директор Краєзнавчого музею ім. Івана Спаського Геннадій Дудченко, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, дослідниця геноциду ромів Наталія Зіневич, Валерій Фінкельштерн, глова громадської організація "Ліга ділових жінок" Тамара Стратілат і ніжинська поетеса Васильківська Ірина.
Над деревами і в кар'єрах шумить вітер, а ніжинці розповідають моторошні історії про страшні часи Голокосту. Кров холоне в жилах, коли в голові спливає плач жінок, дітей, нелюдські знущання і винищення цілої нації через ідею як би ідеального світу.
Хвилиною мовчання вшанували пам'ять замучених і розстріляних ніжинців. До пам'ятників жертв Голокосту поклали квіти і камінці (за єврейською традицією на могили кладуть саме камінці).
Хай світла пам'ять замучених буде грізною пересторогою добра та застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість.
Фото Наталії Нікітіної
Фото Наталії Нікітіної
