Щедрик, щедрик, щедрівочка…

Після Різдва ще одне свято у новорічному циклі, яке поважають наші мами та бабусі - Щедрий Вечір. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

У надвечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка... Вечеряли рано, щоб потім прийняти щедрувальників.

Щедрування – театралізований обхід хат із побажанням щастя членам сім’ї та розквіту господарства. Цього дня козу водять. Ця традиція є частиною обряду щедрування. Саму козу здебільшого роблять із дерев'яної палиці, один із кінців якої слід розколоти — це будуть роги. Роги можна прикрасити на власний смак, зокрема, можна прив'язати дерев'яні ложки — козячі вуха. З протилежного боку палиці чіпляють якийсь віхтик — це буде козячий хвіст. Коли коза готова, її треба «одягти» в старий кожух хутром нагору, але так, щоб видно було, де в цієї імпровізованої кози «морда». Рукава кожуха мають звисати вниз — це «ноги» кози. От той, хто цього вечора «коза», залізає під кожух, однією рукою тримається за прикрашену палицю та крутить «хвостом». Окрім «кози», компанія вибирає на вечір «кота» — зазвичай це наймолодший хлопець із гурту; до обов'язків «кота» входить носити торбу, нявчати та просити сала.
 

А вже після щедрування на селі панувала тиша — до ранку, до появи посівальників, бо вважалося, що Новий рік слід зустрічати уві сні. Хто не спить опівночі, того засуджували як вельми грішну людину. Під Новий рік і під Різдво ночували тільки вдома: «Боже спаси, десь ночувати в людях, бо так цілий рік і будеш блукати світом». 
 

Для дівчат одна з найважливіших цього вечора справ поворожити. Здебільшого ворожать так само, як і на Андрія: бігають запитувати ім'я в першого стрічного; кидають чобіт через плече — куди носком буде звернений, у той бік і заміж дівчині йти; навпомацки лічать кілки в огорожі, на якій зупиняться — прикрашають, а потім роздивляються, чи гарного «нареченого» собі вибрали, тощо.
 

За легендою, цієї ночі дівчата-відьми збирають чаклунське зілля «нечуй-вітер». У цю ніч воно має найбільшу силу, але знайти його можуть тільки сліпі люди або ж відьми. Той, хто його знає, за власним бажанням може стати невидимим і нечутним. Але місця, де таке зілля росте, знають тільки чарівниці.
 

У цілому ця ніч сповнена магічних дій, спрямованих на розгадування майбутнього, забезпечення родинного добробуту та щастя на весь наступний рік. Народні повір'я стверджують, що цими святковими днями небеса відкриті для людської молитви — можна просити в Бога про найпотаємніше.
 

 

Прийшли щедрувати до вашої хати.

Щедрий вечiр, добрий вечiр!

Тут живе господар – багатства володар.

Щедрий вечiр, добрий вечiр!

А його багатство – золотiї руки.

Щедрий вечiр, добрий вечiр!

А його потiха – хорошiї дiти.

Щедрий вечiр, добрий вечiр!

 

***

Щедрик-ведрик.

Щедрик ведрик,

Дайте вареник,

Грудочку кашки,

Кільце ковбаски,

Ще того мало -

Дайте сала,

А як донесу,

Дайте й ковбасу.

 

***

Щедрівонька щедрувала.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господаря викликати:

- Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.
 

 

***

Ми щедруєм і співаєм під вікном.

Щастя, долі вам бажаєм всім гуртом.

Хай квітують ваші ниви золоті,

Щоб життя було щасливе в майбутті.
 

***

Ой сивая тая зозулечка.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

Усі сади та і облітала,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в одному та і не бувала.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

У першому - красне сонце,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я

У другому - ясен місяць,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я

А в третьому - дрібні зірки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я

Ясен місяць - пан господар,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я

Красне сонце - жона його,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я

Дрібні зірки - його дітки,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я
 

 

***

Ой, господар, господарочку,

Пусти в хату Меланочку,

Меланочка чисто ходить,

Нічого в хаті не пошкодить.

Як пошкодить, то помиє,

Їсти зварить та й накриє.

Добрий вечір!
 

***

Ой чи є, чи нема пан господар вдома,

Щедрий вечір, добрий вечір, пан господар вдома?

Ой є він, є, сидить поконець стола,

Щедрий вечір, добрий вечір, сидить поконець стола.

А на тім столику три келішки стоять,

Щедрий вечір, добрий вечір, три келішки стоять.

З першого келиха п'є Пречиста Діва,

Щедрий вечір, добрий вечір, п'є Пречиста Діва.

З другого келиха сам Господь ужива,

Щедрий вечір, добрий вечір, сам Господь ужива.

З третього келиха сам господар ужива,

Щедрий вечір, добрий вечір, сам господар ужива.
 

***

Щедрий вечір, добрий вечір

Я щедрую у дядька.

Дайте, дядьку, пиріжка.

Як не дасте пиріжка -

Візьму вола за рога,

Та й виведу на поріг,

I викручу правий ріг

Буду волом робити,

А рогом трубити.
 

Тож, вдалого всім святкування і «хай і в Вас і в нас все буде гаразд»!

Людмила Лесик