Завантаження ...
banner
banner

«Якщо стипендії заберуть - буде революція»,- студенти НДУ ім. М. Гоголя

Для українських студентів цей навчальний рік розпочався з хвилюючих новин про скасування академічних стипендій. У студентському колі й дотепер не вщухають переживання

Стипендії


Для українських студентів цей навчальний рік розпочався з хвилюючих новин про скасування академічних стипендій. І хоча про можливість такого рішення в Кабміні говорили ще влітку, у студентському колі й дотепер не вщухають переживання та припущення.

Наразі в Україні стипендію отримує 455 тисяч студентів. Але з ініціативи профільних міністерств це число хочуть скоротити в декілька разів. Планують залишити стипендії лише тим, хто демонструє високі успіхи в навчанні та дітям із малозабезпечених родин.

І хоча в проекті держбюджету на 2017 рік видатки на стипендії начебто не зменшили, студентське братство вкрай занепокоєне. Проти таких нововведень по всій країні відбуваються акції протесту, а в заступника міністра фінансів студенти взагалі пожбурили тортом.

Ми ж вирішили поцікавитися, як ставляться до подібних реформаторських віянь студенти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
 
Аліна Горбач, студентка II курсу:

- Мені ця реформа здається безглуздою. Нині молодій людині й так вкрай важко прожити, особливо тій, що ризикнула здобувати вищу освіту. Гуртожиток, харчування, одяг - це все коштує немалих грошей. Куди ще забирати стипендію?!

Олена Сухомлин, студентка IV курсу:

- Сьогодні стипендія для студента - один зі стимулів навчатися. Не всі мають змогу жити за рахунок батьків або ж працювати паралельно з навчанням. Забрати стипендію - означає приректи виші, бо ні для кого не секрет; якби не стипендія, якою б мізерною вона не була, чимало молоді взагалі не пішло б до університетів.

Олександр Клименко, студент III курсу:

- Я бачу, як мої одногрупники борються за кожен бал, аби отримати ті 800 гривень.
 
Боюся уявити, що буде, коли стипендію даватимуть тільки за високі успіхи в навчанні. Це буде дика конкуренція і, звісно ж, конфлікти в колективах.
 

Ольга Долгерт, студентка IV курсу:

- Хоча я навчаюся на останньому курсі, все одно ця реформа не до вподоби. Для мене стипендія - один із засобів існування, бо я не маю змоги одночасно вчитися й працювати. Деякі студенти поєднують навчання й роботу, їм доводиться постійно пропускати пари. І яких спеціалістів тоді отримаємо? Мені здається, якщо стипендії й справді заберуть - це буде революція.

Сергій Боженко, студент IV курсу:

- На мій погляд, давати стипендії всім, хто вступив на держзамовлення, - нагадує радянські часи. Такий порядок убиває конкуренцію й мотивацію. Як наслідок - вищу освіту мають усі, але більшість працює продавцями. Молода людина отримує свої 830 гривень і задоволена, вона більше нічого не хоче. Подібні заходи допоможуть удосконалити й оздоровити вітчизняну систему освіти.

Разом із тим стипендія за успішність має бути набагато вищою - це буде додатковим стимулом. Освіту мають здобувати ті, кому вона насправді потрібна.

Надія Солодовник, магістрантка:

- Я навчаюся на контракті, тому ця реформа начебто й не має мене хвилювати, але, з іншого боку, вона здається надто радикальною. До подібних змін треба довго готуватися, а якщо й забирати, то створювати для студентів додаткові можливості, а не заганяти в крайнощі.


Михайло Ломоносов, "Деснянка" №42 (622) від 13 жовтня 2016
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: