Наближається одне з найвизначніших та найочікуваніших християнських свят, яке ще від сивої давнини користується повагою й любов'ю серед українців та інших народів світу
Наближається одне з найвизначніших та найочікуваніших християнських свят, яке ще від сивої давнини користується повагою й любов'ю серед українців та інших народів світу. Цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися й почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя.
Хоч це свято є традиційним, але чи не в кожної родини є свої особливі звичаї, які передавалися від покоління до покоління. Ми вирішили дізнатися у відомих ніжинців, людей із активною громадською позицією, як вони святкуватимуть Великдень, чи мають якісь особливі традиції, чим для них є власне це свято та які страви є обов'язковими на їхньому столі.
Ніжинська майстриня, художниця Юлія Петренко:
“Святкуватиму в родинному колі. Цьогоріч маю плани зустрітися з ріднею з Києва, Бобровиці, Козельця. А також приїде моя сестра з чоловіком із Іспанії і брат з Білорусі. Тому буде цікаве й тепле спілкування. Традиційно збираємо Великодній кошик, у якому обов'язково є писанки, виготовлені власноруч. Як і у всіх людей, головною стравою цього дня є паска - символ Воскресіння; яйця - основа всього, символ духовної повноти; крашанки - цілісність; масло й сир (молочні продукти) - як зв'язок дитини з матір'ю. А свічка на столі символізує світло та Божу благодать. Для мене це свято ще з дитинства є родинним, коли за великим святковим столом зустрічається дружна й міцна сім'я”.
Багатодітна родина священика Володимира Леонтьєва:
“Великдень святкується в нашій родині традиційно, цей рік не стане винятком. Вночі всією родиною разом із діточками підемо до церкви, щоб ще раз нагадати собі значення цього свята, згадати, що Христос помер та воскрес заради нашого спасіння. Вранці, пригощаючись смачними великодніми стравами, завжди розповідаємо дітям про те, що вони символізують: що паски, хліб – це символ Христа, яйце – життя, сіль – наших взаємин із Богом, ковбаса та шинка – теля, приготоване батьком блудного сина, коли той повернувся. Недаремно саме ці страви є традиційними для Великодня – це привід не лише смачно поїсти, але й у цікавій формі розповісти дітям про Божу любов до нас.
Після цього час розвагам для дітей – шукати по хаті заздалегідь заховані батьками шоколадні яєчка. Цю частину свята наші діти обожнюють, пошуки таких «скарбів» роблять для них цей день ще «солодшим». Ми любимо дух цього свята – і виготовлення писанок напередодні, і збирання великоднього кошику, і нічний похід до церкви. Але для нас це перш за все згадка про великий дар Божий, який ми маємо в Ісусі Христі завдяки Його смерті та воскресінню”.
Депутат міської ради від “Самопомочі”, президент “Спортивного клубу єдиноборств “Спарта” Костянтин Смалій:
“У суботу зі всією родиною ідемо в церкву святити паску. Потім святкуємо Великдень у сімейному колі, зранку ідемо до батьків, після обіду - до найближчих друзів. Обов'язково з сином та дочкою робимо писанки, експериментуємо, розмальовуємо крашанки (це зробимо сьогодні). А завтра разом печемо, готуємо все. Потім - усі до церкви. До столу обов'язковою є пасочка, яку пече моя мама кожному окремо. Також неодмінним атрибутом Великодня є наші крашанки, м'ясні страви. Особисто для мене, Великдень, як і Новий Рік, - символ чогось нового.”
Викладач історико-юридичного факультету НДУ імені М. Гоголя, доктор історичних наук Євген Луняк:
"Як правило, ми печемо паски та фарбуємо крашанки, згідно народної традиції. Вночі родиною йдемо до Всіхсвятського собору для освячення цих продуктів. Граємо в битки крашанками. Це свято в нашій родині дуже люблять і завжди чекають на нього з радістю."
Громадський діяч, письменниця, журналіст Тетяна Винник:
“Великдень завжди зустрічаю в родинному колі – із сином, батьками. Усі разом традиційно їдемо сім'єю в село до дідуся й бабусі. Після повернення із цілонічної служби починаємо святкування. Освяченими в церкві яйцями всією родиною за столом «граємо навбитки».
Бабуся й мама на Великдень печуть паски. У кожної господині паска по-своєму особлива й смачна. Традиційні атрибути святкового столу, крім паски з борошна, є сирна паска, крашанки. Кожна господиня готує святковий стіл, як того забажає. Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, тому символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Ісус переміг смерть, давши надію людям стати переможцями смерті. Це свято любові до життя.”
Голова ГО «Клуб АртМодель студія» Ірина Кириченко:
"Великдень для мене - світле, радісне свято. Таким воно з дитинства запам'яталося, так є й тепер. Для нашої сім'ї воно таке ж важливе, як і Різдво. Коли наша велика родина збирається в батьківському домі, - це традиція. Які б не були невідкладні справи, намагаємось її шанувати й притримуватись. Обов'язково їдемо, щоб з бабусею пекти паски - смачніших я ще не куштувала!
Особливістю святкування Великодня є те, що в нашій родині кожному печеться паска або пасочка, яку даємо прикрашати малечі, щоб і вони розуміли всю важливість цього дня. Готуємо традиційні великодні страви, обов'язково йдемо до церкви всією сім'єю й збираємось за одним столом. Зустрічаємо гостей та відвідуємо родичів. Це світле, тепле й родинне свято, коли Христове Воскресіння єднає родину й дарує радість."
Активний громадський діяч, приватний підприємець, благодійниця, член Спілки самаритян України, голова громадської організації «Батьківська ПоРада» Вікторія Гунько:
“Святкуємо вдома. Вже років 20 паски печу сама. Рецепти змінюю, але незмінна атмосфера, яку запам'ятала від бабусі: щоб було чисто в хаті, тепло й тихо, із гарними думками. Обов'язково готую домашню ковбасу, сало й м'ясо печене. Дістаю вишиті мамою й бабусею рушники. Для мене це світле, радісне свято, чекаємо на гостину рідних і друзів”.
Професор кафедри географії природничо-географічного факультету НДУ імені М. Гоголя, доктор географічних наук Валентина Смаль:
“Великдень я завжди зустрічаю вдома у колі своєї сім’ї. Так повелось із дитинства. Моя мама була віруючою, тож у нашій родині Великдень, як і інші релігійні свята, шанувались і відзначались. До свята ретельно готувались. Незважаючи на весняні холоди, усе білилось, милось, пралось. Паску завжди випікали вдома.
Я намагаюсь хоч би частково наслідувати батьківські традиції. У всякому разі, я завжди сама печу паски. І щороку за новим рецептом. Мої діти просять зупинити експерименти і вибрати щось випробуване. Я їх розумію: мушу зізнатись, що результати експериментів не завжди бувають вдалі. Але й цього року переглянула кілька порад від досвідчених господинь і буду щось комбінувати. Головне, щоб у домі пахло свіжоспеченою паскою. Головне – відчуття свята. Важливо розділити його з іншими. Найкраще місце для цього – Церква. Там нагадають про справжню сутність цього великого свята, свята, яке дарує надію.”
Директор фітнес-клубу «Позитив» Галина Арвахі:
“Для нашої родини Великдень - найвеличніше та найбажаніше свято. Щодо традицій, у Чистий четвер від самого ранку в нас обов'язкове купання, що символізує очищення, звільнення від чогось. Неодмінним атрибутом святкування є приготування паски. Із чоловіком готуємо домашню ковбасу, холодець, зельц, окіст, долму, голубці (із капусти та з листків винограду). Це обов'язкові страви для нас! Вночі ходимо до церкви святити паску, усією сім'єю цілуємось, обіймаємо й вітаємо один одного. Оскільки ми дотримуємося посту, то відразу після церкви збираємося вдома та з задоволенням розговляємося. Святкуємо вдома всією дружною родиною”.
Секретар Ніжинської міської ради Валерій Салогуб:
“Святкуватиму, як завжди, у родинному колі, вдома. Новий рік, Великдень - родинні свята. Будемо розговлятися. Традиції - християнські, тому, мабуть, подібні, як і в інших родинах. Наприклад, напередодні свята дружина завжди купляє нову лампадку та рушник, яким накривається паска в кошику. За святковим столом розрізає паску найстарший із чоловіків.
Серед наших власних традицій, хіба що можна зазначити, що до церкви на освячення в Пасхальну ніч йду виключно я, це мій приємний обов'язок. Приходжу й починаю будити рідних, щоб привітати (ще ніхто не ображався). Страви - прості, українські, скоромні. Після посту особисто мені хочеться спробувати домашньої ковбаси. Великдень для нас - одне з найбільших свят. У мене з ним пов'язані найкращі спогади. При цьому з самого раннього дитинства, коли, незважаючи на комуністичну пропаганду й всілякі заборони, вся родина все одно збиралася за святковим столом й урочисто промовляла: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!" “
Керівник Ніжинської та Новгород-Сіверської археологічних експедицій, доцент кафедри всесвітньої історії НДУ імені М.Гоголя:
"Візьму з собою сина й поїдемо до моїх батьків в Новгород-Сіверський. Головна традиція родини полягає в тому, щоб збиратись в цей день разом. Обов'язкові страви - пасхальні, традиційні. Великдень для мене - це час, коли необхідно адекватно, самокритично переоцінити свої вчинки.
“Святкуватимемо по-домашньому, як і будь-яке інше свято, керуючись неписаною християнською догмою: справжнє свято - тихе й домашнє, і напоказ його виносити необов'язково. Сімейною традицією вже давно стало відвідування Всюнощної служби. Тоді свято Великодня стає сакральним, воно владарює в твоєму серці, душі, настрої. Тому потепліше зодягнемось (синоптики обіцяють усього+4) та й почимчикуємо до церкви. Великодній наш стіл також традиційний: паска, крашанки, за власним рецептом приготована почеревина, якийсь овочевий салат і його Величність - хрін. Це свято для мене - тиха й глибока радість і відчуття міцної опори в житті: Бог нас любить. Не сироти ми на цьому світі, а діточки Божі. Тому Божа присутність на Великдень - особливо потужна. І в думках, і в словах, і в усьому світі.”
Депутат Ніжинської міської ради від “Укропу” Олександр Ющенко:
“Святкувати будемо, як завжди: приготуємо смачні страви, посвятимо в церкві, поставимо свічки, помолимось і попросимо Бога милості й підтримки, провідаємо рідних і близьких.”
Учасник АТО, працівник Збройних Сил України Сергій Мальцев:
“Великдень - це Воскресіння нашого Спасителя Ісуса Христа. Щодо страв, маємо, як завжди, паску, крашанки, пісне м'ясо. Важливо - не те, що ми їмо на це свято, а те, що Господь зробив для нас на Хресті. Ми маємо пам'ятати про це.”
Начальник відділу сім`ї та молоді виконавчого комітету Ніжинської міської ради Тетяна Бассак:
“Цього року вперше зустрічає Великдень наша онучка Євочка. Їй 6 місяців, тому найменшу пасочку я випікатиму саме для неї. Намагаємось зібратися усією родиною, хоч це не завжди вдається. Для нас головне - наша сім'я. Декілька років тому я виготовила власними руками дерево-топіарій із писанками та тканини, тепер воно кожного року є на нашому святковому столі. Обов'язково випікаємо паски, під час чого на кухні обов'язкова тиша, гучно не розмовляємо, думаємо про найкраще. Шануємо батьків, для них готуємо пасхальний кошик. Я завжди ходжу до церкви на вечірню (пасхальну службу). Коли повертаюсь, усі прокидаються й традиційно з гарним настроєм перевіряємо на міць освячені крашанки...Для мене особисто, Великдень - це свято чистих думок, гарних відносин і праведних справ.”
Українська поетеса з Ніжина Анастасія Дмитрук:
“Буду святкувати в сімейному колі, на Західній Україні. Дуже люблю й шаную це свято. Цього року вдруге в житті брала великий піст. Вже посповідалася й тепер вповну силу готуюсь святкувати Великдень із чистим серцем. Традиційним смаколиком у нас є сирна паска, яку буду готувати власноруч. Дуже люблю її і всім рекомендую.”
Викладач Ніжинської дитячої хореографічної школи Ольга Гроздовська:
“Я жила в радянській родині, тому Великдень раніше не святкували. Тільки в юності я з друзями почала відзначати це свято. Відчуття Бога в мене було завжди, але в церкву я ходжу рідко. Бог у мене в серці. Після того, як посвятимо з сусідкою паску в церкві, ідемо до мене додому, розговляємось. У душі тоді з'являється незвичайне почуття радості, теплота, натхнення, відчуття якогось дива. У мене вдома багато свічок, я запалюю їх, бажаю всім щастя й добра. Великодні страви - традиційні, як і у всіх: паска, крашанки, м'ясце, ковбаска. Граємо завжди навбитки. Коли хочу помолитись, то завжди кажу від себе, своїми словами”.
Викладач кафедри загальної та практичної психології НДУ імені М. Гоголя Ольга Кресан:
“Великдень я святкую в родинному колі, щороку в цей день до нас приїздять у гості родичі. Цього разу теж плануємо зустрітися. Печемо паски, готуємо великодні страви, кошик, який освячуємо вночі. Хотілося, щоб і цього року так було. Обов'язкові страви - це паска, холодець, крашанки. Загалом, Великдень - дуже світле, позитивне й урочисте свято. Воно свідчить про те, що можна перемогти все - свою недосконалість, гріховність і навіть смерть за допомогою Бога. Коли є можливість, я люблю відвідати церкву напередодні Великодня, тоді почуття стають ще більш урочистими. Бажаю всім завдяки цьому святу повірити в перемогу добра й світла.”
Координатор Ліги старшокласників Ніжина Анжела Тимченко:
“Святкуватимемо в колі родини. Особливих традицій не маємо - після бурхливих трудових буднів хочеться просто відпочити й приділити максимум уваги найріднішим. Обов'язкові смаколики на Великдень - звичайно, святкова паска, крашанки (вже кілька років поспіль відмовились від штучних барвників), м'ясні наїдки (але мінімум жиру та максимум користі, овочі та зелень) і смачний березовий сік із сухофруктами. Для мене Великдень символізує початок справжньої весни, чогось чистого й приємного. Це свято, коли я свого синочка вперше познайомила з церквою. І йому дуже сподобалась святкова атмосфера.”
Завідувач відділу лабораторії пологового будинку Лариса Дмитренко:
"Традиція сім'ї на Великдень - провідати батьків і разом посидіти за святковим столом. Потім - із друзями в ліс на польову кашу та на чай із самовару. Було колись таке щастя...Великдень - це світле та добре свято. І в цей рік нас все одно буде чекати в гості наша мама. Їй - 77 років. Але вона сама пече найкращі паски та рулети з маком, родзинками, варить холодне, фарбує яйця... Я та мій син зранку підемо до неї та понесемо свій кошик. Я готую звичайну пасхальну їжу - запечено м'ясо, домашню ковбасу. Яйця фарбую листочками та квіточками з саду. Мені хочеться, щоб традиції нашої сім'ї не закінчувались, а передавались дітям, а колись - і онукам! Зі святом! Хай на душі завжди буде радісно!"
Директор Ніжинського Будинку дітей та юнацтва Ірина Забродська:
“Обов'язково ходимо до церкви святити паску. У нас є власна маленька піч у приватному будинку, раніше я завжди пекла пасочки. Для міста це досить екзотично. Це, можна сказати, є нашою “живою” традицією. Робимо крашанки, готуємо холодець. Екстраординарного в нас нічого немає. Великдень для нас - це свято для душі, завжди збираємось у родинному колі.
P.S. Як бачимо, у кожній згаданій ніжинській сім'ї є спільні традиції, але є щось і своє, відмінне, виплекане роками та батьками. Вітаємо всіх вас, наших читачів, із прийдешнім святом, бажаємо сімейного добробуту, злагоди, миру, здоров'я та теплоти в кожній оселі.
Юлія Солдатенко
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
