«Фото століття» - так назвали користувачі соцмережі Fаcеbооk сенсаційний знімок із бабусями в аеропорту «Бориспіль». Фото стареньких у хустках, із торбами й паспортами у руках на тлі літака за лічені дні набрало чималої популярності в Інтернеті
- Бабусі вже «звізди»! Знімок розлетівся по всьому Fb! - пишуть на сторінках мережі прихильники.
Те, що пенсіонерки прийшли до аеропорту не «огірочки продавати», стало зрозуміло одразу. Тут вам і реєстрація, і оформлення багажу, і паспортний та митний контроль. Усе, як заведено. Запитання, на кшталт «Хто ці милі пасажирки?», «Куди, - і, головне, - за чим летять?» миттєво поширювалися серед люду. Як інакше?! Таких подоро-жувальниць нечасто зустрінеш!
Першим світлину виклав у Facebook журналіст та блогер Сергій Гришин із підписом: «Ось що безвіз животворний робить». Як і очікувалося, фото викликало багацько обговорень. До того ж, напрочуд кумедних:
- Бізнес-тур за нідерландською картоплею для розсади, чи що?
- Яка краса!
- Ага. Тепер усі ранкові рейси на Європу будуть забиті, а в салонах чутиметься: «Закрийте! Мені дує!» або «Ти бачила, що в новинах показували?» чи «Моя сусідка таке творить!»
- Довнучків, мабуть, зібралися... - їдуть учити європейців казати «babusya» замість «babushka»!
- Що ви! Це подарунок від Гройсмана - безкоштовні путівки за рахунок прийдешніх виборів!
Ото наробили галасу! Насправді ж, бабуні - солістки ансамблів із сільської глибинки - Золотинки, Козацького та Дніпровського, що на Чернігівщині. А прямували вони на міжнародний фолк-фестиваль в... Угорщину!
Відомими бабусь зробив угорський музикант Міклош Бот, котрий цікавиться українським фольклором. На своїй сторінці в соцмережі він постійно розміщує фото та відео про наші народні колективи. Серед останніх публікацій - світлини буденних, але на диво душевних моментів із життя учасників ансамблів, короткі кіносюжети. Вони підкорюють кожного! Своєю простотою, невимушеністю, майстерно переданою атмосферою українського села та щирими емоціями.
Один із найпопулярніших сюжетів -зворушливе відеозвернення колективу «Берегиня» з Козацького до угорського народу, де бабусі наввипередки бажають здоров’я, миру і всіляких інших гараздів. На запитання про саму країну відповідають чесно:
- Про Угорщину? Ні, не знаєм...
- Хто там знає?! Певна деревенщина!..
- Знаєм тілько те, що чули.
- Ага. На карті бачили, як у школу ходили...
- Хотілося б побачити, конечно, но як получиться...
- Як начальник наш розпорядиться, як дасть нам усе, чого хочеться, значить Угорщина зустрінеться із Козацьким!.. Мо ж, додишимо до липня...
-... До серпня!
- А мо’, хто «лусне» (не доживе)...
і як заведуть народної «На городі верба рясна»! Все ж, «начальник пустив». Попутники стареньких розповідають, що те ж було і під час неблизької подорожі.
- Летіла разом із бабусями одним рейсом до Будапешта. Долетіли добре, були ввічливими. Співали у польоті пісень. Коровай довезли цілим, - написала у Fасеbооk дружина Сергія Гришина - Олена, котра опинилася на одному борту зі співачками.
Перші кроки на чужині, а після повернення з кількаденного фестивалю - і на рідній землі, старенькі також робили під пісенний супровід. Артистки зізнаються: в Угорщині їх зустрічали дуже тепло та привітно. Хоч і по-європейському, модерново, але з повагою й душевністю.
- Ох і добряче розважилися! Скільки емоцій, скільки вражень! - діляться бабусі. - Ото дали іноземцям «жару»! Сцена просто горіла!
І це - у свої сімдесят, вісімдесят... Що казати, справжні українки!
Валерія Шеремет, "Деснянка" №32 (665) від 10 серпня 2017
