Завантаження ...
banner
banner

Система висла і тупила з «сільськими коефіцієнтами»

4 серпня. Ніжинський державний університет імені Гоголя. Біля приймальної комісії у залі — першокурсники. Заповнюють заяви, анкети. Подають оригінали документів



4 серпня. Ніжинський державний університет імені Гоголя. Біля приймальної комісії у залі — першокурсники. Заповнюють заяви, анкети. Подають оригінали документів. Зранку, кажуть, була довга черга. Вдень трохи «розсосалося». З ЗНО все більш-менш зрозуміло. Вивчив — здав. А що далі? Чи важко стати студентом після того, як вже здав ЗНО? Чи були у абітурієнтів цього року проблеми протягом вступної кампанії? Питала у них самих.

Микола Галян та Ірина Дудка — з Сумської області. Коля — з села Юр’ївка, Іринка — з Пекарів. Обидва вступили до Ніжинського університету на бюджет.
 
— Обіцяли, що вищі навчальні заклади 1 серпня о 12 годині мають оприлюднити рейтингові списки на зарахування на місця державного замовлення. Та їх і близько не було, — каже Коля. — Тоді пообіцяли до 18.00. Але система висла, ніхто не міг зайти. Я дізнався, що пройшов на бюджет, коли мені з Ніжина подзвонили, з самого університету. Приблизно о шостій годині, трошки пізніше. А списки в Інтернеті з’явилися тільки о 12 годині ночі.
 
Буду навчатися на комп’ютерних науках. Це нова спеціальність. Однокласниця Іра вступає на соціальну роботу.
 
— А я могла результати подивитися, — хвалиться Ірина. — Але мені наступного дня теж подзвонили з університету.
 
— Коли дізналися, що вступили на бюджет, що було далі?

— Треба було швиденько зібрати всі документи, — каже Коля. — Ніяких проблем. Хіба що був один «важкий» документ — довідка про те, що проживаю у сільській місцевості. Спочатку ми пішли в сільську раду і там видали неправильну довідку, тобто неправильної форми. Багатьом таку видали. Це перший рік сільський коефіцієнт враховували. Сільським дітям всі бали ЗНО множать на коефіцієнт 1,2. Небагато, але допомагає.
 
— Були проблеми, — жаліється Лілія Демчук з Чернігова, вступила на англійську мову і літературу. — «Особистий кабінет» в Інтернеті зареєструвала. Свої дані додала. Написані всі заяви у вузи. Потім через якийсь час відкриваю сайт — заяви щезли, жодна не відкривається. Заново заяви ставиш — нічого не виходить.
 
І з результатами тримали у напрузі. Другого серпня з’явилися. А до п’ятого треба привезти документи у той вуз, куди вступаєш на бюджет. Часу — обмаль!
 
— У мене більше були емоційні проблеми — нервував, — каже Вадим Рахно з села Іржавець Ічнянського району, вступив на фізико-математичний факультет, спеціальність «Фізика».
 
— Спочатку не могли подати електронну заяву до вузу. Потім у сільраді дали неправильну довідку про сільський коефіцієнт. Потім дали правильну, а ми не могли її прикріпити на сайті в електронному варіанті. Нарешті надіслали довідку на електронну пошту прямо в навчальний заклад.
 
— Щасливий, бо бюджетних місць на журналістику тільки два. І я — на одному з них. Всього було 47 заяв. Багато не з’явилося на творчий конкурс — набрали 34 чоловіки, — каже Станіслав Кармазін з села Брагинці Варвинського району, який вступив на журналістику (ця спеціальність — перший рік). — Можливо, у когось і зависала сторінка «особистого кабінету». У мене — ні. Всі заяви у вузи в електронному варіанті одразу повідправлялися — все легко. Та знаю: були проблеми у однокласників. Вони возили одразу всі документи у вузи в паперовому варіанті, навіть у Харків чи Київ.
 
У мене статус заяви був спочатку «зареєстрований в єдиній базі», потім — «зареєстровано вузом», далі — «допущено до конкурсу» і «рекомендовано до зарахування».
 
— Коли дізнався, що поступив, що треба було робити?

— Привезти оригінали документів до 5 серпня.
 
І, як у всіх, були проблеми з довідкою про сільський коефіцієнт. Ми не знали, що потрібен документ певної форми. Тому в «особистому кабінеті» просто зробили ксерокопію паспорта з пропискою. Тоді вже нам у процесі вступної кампанії телефонували і питали, чому немає довідки. Ми сказали: не знали. Відправили вузу на електронну пошту.
 
Нам дуже сподобалось, як тут, у Ніжині. З Харкова, Києва не передзвонили, не прорахували цей сільській коефіцієнт, а тут потурбувалися.
 
— У перших числах серпня всі ринулися дивитися результати одночасно, тому сервери загрузли та зависли, — розповідає заступник відповідального секретаря приймальної комісії, старший викладач кафедри психології, завідувач навчально-методичного відділу Ніжинського державного університету імені Гоголя Володимир Король. — Коли створювалися «особисті кабінети», так само база не працювала, днів п’ять-шість.
 
З приводу сільського коефіцієнта. Основна проблема — дехто не завантажував довідку вчасно, а потім тільки дізнавався, що це можливо. Коли заява до вузу вже була подана, то абітурієнти нам довозили ці довідки, і на основі цього ми проставляли сільський коефіцієнт. Деякі сільські ради не знали взагалі про цю нову форму.
 
Була інформація, що дитина повинна бути зареєстрована в селі не менше одного року, тоді коефіцієнт працює. Було так, що дітям, які прописані в сільській місцевості, але навчалися у міській школі, проставляли сільські коефіцієнти, а потім їх анулювали.
 
Звичайно, все передбачити неможливо. На папері воно завжди гарно виглядає. Будь-яка реформа — а на практиці різні негативні моменти.
 
Є прикрі випадки. Дехто, наприклад, в своєму «електронному кабінеті» обирав спеціальність «Географія, класична» замість «Географія, педагогічна». Не розібравшись. А хотіли бути вчителем, йти на педагогіку. На класичну географію набагато більший конкурс. Прохідний по Україні — «180» і вище. А діти подавали на неї з балом 165. А якби подали на географію педагогічну, попроходили б. Сьогодні у нас таких двоє було. Одна на географію не пройшла, інша — на українську мову та літературу. Тобто тепер варіант тільки на платне.
 
Міністерство обіцяло оприлюднити результати 1 серпня о 12.00, а оприлюднило о 18.00 (дехто зміг зайти набагато пізніше). Але після цього був лист Міністерства про те, щоб продовжити роботу приймальної комісії: ми працювали того дня до 20.00.1 в цей час до нас ніхто не приходив.
 
— Де у вас найбільший конкурс?

— Високий конкурс на англійську мову. Високий — на психологію.
 
Нові спеціальності — «Журналістика» (два державних місця), «Економіка» (без державних місць). З відносно нових — «Міжнародні відносини» (другий рік).
 
Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №32 (1631), 10 серпня 2017 року

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: