Валентина Смаль: «Гібридна війна в Україні є не лише нашою проблемою»

Нещодавно професор кафедри географії Ніжинського університету Валентина Смаль повернулась із закордонного відрядження, в якому перебувала на запрошення кафедри географії та Центру пострадянських досліджень Університету Маямі (м. Оксфорд, штат Огайо США).

Нинішній візит до США був пов’язаний із читанням серії лекцій для студентів та викладачів Університету Маямі. Тематика лекцій стосувалась українсько-російських відносин, російської гібридної війни в Україні, формування української національної ідентичності, місця України у світовому геополітичному просторі. 

 

Тож, щоб дізнатися більше про такий непересічний факт «освітньої» дипломатії, ми спілкуємось з Валентиною Володимирівною.
 

Американські студенти не заморочуюються з одягом
 

Валентино Володимирівно, це була не перша Ваша поїздка до США, а чи пам’ятаєте Ви свої перші враження від цієї країни? Що запам’яталось чи, можливо, здивувало найбільше? 

 

Перша поїздка до Сполучених Штатів була пов’язана із стажуванням за Програмою обміну для молодих викладачів (Junior Faculty Development Program) у 2000 році. Я потрапила до Університету Вайомінг, що в місті Ларамі (штат Вайомінг). 

 

Незвичним було все: гори навколо, висота над рівнем моря більша ніж висота Говерли, міський ландшафт, наче створений для зйомок чергового вестерну, ранчо та ковбої не на картинці, а в реальному житті, велика університетська територія, добре оснащені навчальні корпуси. Це була чудова нагода вивчити досвід роботи американського університету впродовж навчального року. Учасники програми обміну мали можливість відвідувати заняття, брати участь у роботі семінарів та конференцій для викладачів, наукових зібраннях у інших містах. 
 

А чим відрізняються американські студенти від українських?

Я б сказала, що наші студенти знають більше фактичного матеріалу, ніж американські, але водночас американські студенти більше читають наукової літератури, аналізують, мають кращі навички критичного мислення, вміють висловлювати і відстоювати свою думку. Завдання укладаються викладачами таким чином, що студент змушений перечитати досить значний обсяг матеріалу, щоб виконати роботу, наприклад, написати есе.

До речі, розвитку писемних умінь та навичок студентів приділяється велика увага в американських університетах. І це дуже правильно, я вважаю. Це вміння, яке необхідне на будь-якій роботі, посаді, а також і в повсякденному житті. У американських університетах дуже суворі правила щодо плагіату в усіх його проявах – від банального списування до «запозичення» чужих праць без посилання на авторів.

 

А ще наші студенти, а особливо студентки відрізняються від американських формою одягу. Американські студенти не заморочуються з одягом. Це, як правило, щось найпростіше: футболка, шорти, джинси, не обов'язково нові, але завжди свіжі і чисті.

У Ларамі – суворі зими, але нерідко серед зими можна побачити студента у в’єтнамках і шортах. Але якщо ти бачиш на території американського кампусу (студентського містечка) студентку на високих підборах і в короткій спідничці, можеш бути впевнений – вона з котроїсь із країн, що утворились на теренах колишнього союзу.

 

Чи є проблеми в американських університетах?

 

Одна з найгостріших проблем американських студентських містечок – нестача місць для паркування автомобілів. Про цю проблему я постійно чула, як у 2000 році у Ларамі, так і в 2009 році в університеті Маямі в місті Окфорд штату Огайо, де я стажувалась за програмою академічних обмінів імені Фулбрайта. Ще гостріше ця проблема стоїть зараз, хоч досить значні площі в кампусі виділені для паркування.  Для того щоб прилаштувати своє авто слід приїхати заздалегідь до початку занять.

 

Як і українські, американські університети постійно думають про абітурієнтів, оскільки середовище вищої освіти – висококонкурентне. Один із напрямків поповнення контингенту студентів – залучення іноземців, зокрема, китайців. Цілі бригади викладачів летять до Китаю з метою проведення агітації серед китайських випускників шкіл. Така робота дала результати: вже 5% студентів Університету Маямі – китайці.  

В абсолютному виразі – це  близько 800 осіб. Як правило, це діти заможних батьків. Навчання в США обходиться для них в кілька десятків тисяч доларів в рік. Американські колеги не можуть надивуватись автомобілям, на яких «вишивають» по Оксфорду китайські студенти. Їх вартість часто перевищує 200 тисяч доларів. Для задоволення потреб студентів з Китаю у місті сформувалась ціла система закладів: китайські ресторани, звісно, що із китайськими кухарями та офіціантами, магазин, що приймає замовлення на доставку товарів з батьківщини, фірми, що вирішують питання житла тощо.

 

Інший напрямок залучення абітурієнтів – створення привабливого і комфортного середовища для навчання та відпочинку студентів. З часу мого перебування в Оксофрді в 2009 році багато змінилось: збудовано низку нових корпусів, перебудовано і відремонтовано інші. Зокрема, збудовано прекрасну нову сучасну будівлю школи бізнесу,  студентського центру. До невпізнаваності змінився географічний корпус, у якому я провела цілий навчальний рік, але зараз не змогла, навіть, знайти свій колишній офіс.

<

Американцям сподобались наші екскурсії

Ви два роки поспіль організовували перебування американських студентів в Україні. Це були екскурсійні поїздки?