Нещодавно професор кафедри географії Ніжинського університету Валентина Смаль повернулась із закордонного відрядження
Нещодавно професор кафедри географії Ніжинського університету Валентина Смаль повернулась із закордонного відрядження, в якому перебувала на запрошення кафедри географії та Центру пострадянських досліджень Університету Маямі (м. Оксфорд, штат Огайо США).
Американські студенти не заморочуюються з одягом
Незвичним було все: гори навколо, висота над рівнем моря більша ніж висота Говерли, міський ландшафт, наче створений для зйомок чергового вестерну, ранчо та ковбої не на картинці, а в реальному житті, велика університетська територія, добре оснащені навчальні корпуси. Це була чудова нагода вивчити досвід роботи американського університету впродовж навчального року. Учасники програми обміну мали можливість відвідувати заняття, брати участь у роботі семінарів та конференцій для викладачів, наукових зібраннях у інших містах.
А чим відрізняються американські студенти від українських?
До речі, розвитку писемних умінь та навичок студентів приділяється велика увага в американських університетах. І це дуже правильно, я вважаю. Це вміння, яке необхідне на будь-якій роботі, посаді, а також і в повсякденному житті. У американських університетах дуже суворі правила щодо плагіату в усіх його проявах – від банального списування до «запозичення» чужих праць без посилання на авторів.
У Ларамі – суворі зими, але нерідко серед зими можна побачити студента у в’єтнамках і шортах. Але якщо ти бачиш на території американського кампусу (студентського містечка) студентку на високих підборах і в короткій спідничці, можеш бути впевнений – вона з котроїсь із країн, що утворились на теренах колишнього союзу.
В абсолютному виразі – це близько 800 осіб. Як правило, це діти заможних батьків. Навчання в США обходиться для них в кілька десятків тисяч доларів в рік. Американські колеги не можуть надивуватись автомобілям, на яких «вишивають» по Оксфорду китайські студенти. Їх вартість часто перевищує 200 тисяч доларів. Для задоволення потреб студентів з Китаю у місті сформувалась ціла система закладів: китайські ресторани, звісно, що із китайськими кухарями та офіціантами, магазин, що приймає замовлення на доставку товарів з батьківщини, фірми, що вирішують питання житла тощо.
Інший напрямок залучення абітурієнтів – створення привабливого і комфортного середовища для навчання та відпочинку студентів. З часу мого перебування в Оксофрді в 2009 році багато змінилось: збудовано низку нових корпусів, перебудовано і відремонтовано інші. Зокрема, збудовано прекрасну нову сучасну будівлю школи бізнесу, студентського центру. До невпізнаваності змінився географічний корпус, у якому я провела цілий навчальний рік, але зараз не змогла, навіть, знайти свій колишній офіс.
<
Американцям сподобались наші екскурсії
Ви два роки поспіль організовували перебування американських студентів в Україні. Це були екскурсійні поїздки?
Оскільки зав’язались професійні контакти, професор кафедри географії Університету Маямі Ліза Скрижевська запропонувала адміністрації включити до можливих маршрутів і Україну. До війни ми встигли організувати дві поїздки. Студенти окрім Києва, Одеси, Львова приїздили також до Ніжина.
Студенти приїжджали до Ніжина на один день. У першу чергу ми побували в університеті, відвідали університетські музеї, картинну галерею агробіостанцію. До речі, екскурсію в музеях проводили студенти факультету іноземних мов і робили це дуже майстерно. А екскурсію містом проводила студентка-географ Оля Крапив’янська.
Пам’ятаю, Оля сказала: «Я проведу вам екскурсію найкращим містом на Землі». Ще ми заходили до Всіхсвятської церкви. Нас зустрів отець Сергій і привітно запросив до Храму сказавши: «Не має значення якого ви віросповідання – всі ми діти Божі».
Що сподобалось студентам із США в Ніжині, можливо здивувало?
Україна – полігон, на якому Росія відпрацьовує технології гібридної війни: традиційні військові засоби, використання приватних військових компаній, економічна війна аж до відвертої крадіжки обладнання з більш як 20 українських заводів, організація сепаратистських рухів, кібератаки, інформаційна війна тощо.
Російська гібридна війна вже давно вийшла за межі України і небезпеки її поширення по світу не можна недооцінювати.
<
Про що запитували Вас студенти і викладачі після лекцій?
У більшості своїй питання були прості, але водночас і складні: «А чи зараз війна продовжується?», «Як складаються стосунки між росіянами й українцями, які живуть в Україні?», «Чому ми впевнені, що воюють росіяни, якщо на них нема розпізнавальних знаків?» «Як доля внутрішньо переміщених осіб?». Хороше питання, на яке складно було відповісти, поставила студентка, сказавши «Ви ж самі вибрали Януковича в президенти. А як ви могли вибрати такого президента?».
Запитували чи нинішній президент кращий від попереднього. Колега-географ спитав які уроки і досвід України, здобуті у війні з Росією можуть бути корисні для США.
Як сприймався такий непростий матеріал американською аудиторією?
Зацікавлено й з розумінням. Після лекцій і студенти, й викладачі підходили і дякували. Говорили, що дуже важливо дізнатись про те, що відбувається в Україні від українського лектора. Зізнавались, що, насправді, вони знають про це дуже мало. Я отримала кілька листів із подякою і висловленим наміром поширити здобуту інформацію серед друзів і колег. Це саме та мета, яку я переслідувала: донести правдиву інформацію про події в Україні до якомога більшої кількості людей.
mynizhyn.com