Головна сторінка » Блоги » Блог mikhderkach » Як руйнують НАТО?

Як руйнують НАТО?

18 Серпня 2020 10:09   Переглядів: 82
Теги: нато, росія, євродепутат, латвія
Подобається Рейтинг поста: 0


У Брюсселі потихеньку почали зносити стару політичну штаб-квартиру НАТО. "Стару" - це там, де НАТО посідало в Брюсселі з 1967 року (зовсім в'їдливим повідомлю: Перша штаб-квартира Північноатлантичного альянсу була заснована в 1949 році у Лондоні за адресою Белгрейв-сквер, 13.

Згодом центр ухвалення рішень перемістився спочатку в Париж у палац Шайо (1952-1966), а ще пізніше у Брюссель, з 1967 року).

Знаходиться вона відтоді у столиці Бельгії на окраїні міста, на бульварі короля Леопольда Третього.

Як відомо, політична Штаб-квартира НАТО після Парижа опинилася саме у Брюсселі з моменту, коли при Де Голлі Франція призупинила свою військову присутність в альянсі. Місцева брюсельська влада тоді не змогла запропонувати нічого кращого, ніж корпус, побудований для потреб шпиталю.

(Ще НАТО має в Бельгії одну з двох військових штаб-квартир, вона неподалік від валлонського міста Монс, друга військова штаб-квартира знаходиться в США, втім, це деталі).

З 2008 року почалось будівництво нового комплексу альянсу (активні будівельні роботи - з 2010-ого). Причому за тією же адресою, тільки на протилежному боці. Проект дорогий (хоча бюджет у подробицях засекречений), будували нову споруду американські компанії під керівництвом бельгійських військових інженерів. Закінчили формально в 2016 році, а урочисто відкрили в травні 2017 року, точно під час брюсельського саміту альянсу. Як відомо, в НАТО також переїзд прирівнюється до двох пожеж, навіть у тому випадку, якщо секретні папки та комп'ютери треба переносити лише через дорогу.

Стара штаб-Квартира крім шпитальної спадщини була дійсно незручною, хоча б через факт розширення альянсу, в якому зараз вже 30 країн. Нова - красива, немає спору. Але нащо - на це питання у мене також відповіді немає. Як і немає відповіді: а в які країни (хоча б за останні роки, поки Латвія в НАТО) це саме НАТО принесло мир, стабільність та розквіт?

Мені вдалося побувати в столиці Сербії Белграді точно під час 20-річчя бомбардування силами НАТО столиці Югославії і навіть тоді зустрітися з президентом Вучичем. Проте коли ходиш парком неподалік від російської православної церкви, де похований барон Петро Миколайович Врангель, то бачиш, що в цьому парку відкривається страшна історія бомбардувань Белграда, та серби це досі пам'ятають. А в центрі - пам'ятник тодішньому президенту Азербайджанської республіки Гейдару Алієву, він першим надав фінансову допомогу сербам, будучи враженим загибеллю стариків та дітей у 1999 році...

Пам'ятаю, уперше в стару штаб-квартиру я приїхав як журналіст відразу після вступу Латвії до альянсу. Крім іншого, брав інтерв'ю для телебачення у латвійського посла в НАТО, на тій момент Іманта Лієгіса. В очі кинулося, що латвійське посольство в НАТО тоді посідало у морському контейнері, який був більш схожим на будівельну побутівку, ніж дипмісію. А на якихось дерев'яних тимчасових стовпах до вагончику тягнулися дроти - електрика і, скоріше за все, якісь канали суперсекретного зв'язку. У лікарняних корпусах місць більше для латвійських дипломатів не було... І все це - в 2005-ому, задовго до входження до альянсу Північної Македонії та Чорногорії.

Простий смертний вряд чи зможе підійти до воріт та зробити селфі поруч зі входом в НАТО. Сказати, що будинок добре охороняється - не сказати нічого. Але якщо ви дістаєтеся 12-им рейсовим автобусом з Брюсселя в аеропорт "Завентем", сфотографувати з вікна і старий, і новий будинок НАТО можна, поки автобус стоїть на зупинці імені альянсу. Втім, я так і зробив.

А ще всякий раз, проїжджаючи бульваром Леопольда Третього, я не без усмішки згадую зустріч з нинішнім Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Він прийшов до нас у Європарламент у комітет з іноземних справ, і як це буває з ним і досі, залився доволі довгою промовою про нарощування Росією військової потужності, що представляє загрозу країнам НАТО, через те мовляв вони, країни НАТО, мають витрачати на озброєння ще більше грошей. Як відомо, найкраще питання - це те, яке найнаївніше. Раптом голова Елмар Брок надає мені слово, і я Столтенберга запитую: "Вже сьогодні всі країни НАТО витрачають на озброєння в 16 разів більше, ніж Росія. Зараз ви пропонуєте витрачати ще більше. Чи значить це, що Ви визнаєте дві речі: 1) російське озброєння не тільки дешевше, але й ефективніше, ніж у НАТО; 2) сьогоднішні бюджети НАТО успішно "розпилюються" - якщо стільки грошей не вистачає на гідну відповідь "агресивній Росії"? Пам'ятаю, як тоді почервонів та розлютився Столтенберг. Звичайно, нічого по суті не відповів. Лише Калнієте (ми з нею були в одному Комітеті) з місця кричала: "Не слухайте його! Це Кремль!". Я ледве не помер зі сміху.

Наприкінці ще один штришок до питання про "принципову позицію альянсу" щодо Росії. Коли попередній генсек НАТО, данець Андерс Фог Расмуссен став безробітним, він влаштувався у раду латвійського банку "Norvik" до російського олігарха Гусельнікова. Той вже володів банком та згодом успішно довів його до банкротства. Коли мене на прямий ефір "Euronews" запросив дуже відомий журналіст Штефан Гробе (причому це був абсолютно чесний прямий ефір, а не запис) разом з представником фонду Расмуссена під час брюсельського саміту НАТО 2017 року, дідько смикнув мене за язик згадати у прямому ефірі про зарплату Расмуссену "брудними російськими грошима". Бідний чоловік втік зі студії у рекламну паузу та не попрощався.

До чого я все це вам тут розповідаю? А ні до чого. Хотів побажати спокійної ночі та щоб вам не приснилися злі крилаті ракети.







Андрій Мамикін

Депутат Європарламенту від Латвії

Додати в: