16 Квітня 2019
2254
У читальному залі Ніжинської центральної міської бібліотеки ім. М.В. Гоголя відбулась презентація книги «Катарсис» члена «Літературної вітальні» Наталії Кочакової. Підбираючи назву для своєї збірки, авторка використала
Підбираючи назву для своєї збірки, авторка використала поняття «катарсис» як «очищення емоцій мистецтвом». Наталія Євгеніївна-колишній викладач іноземних мов (випускниця Ніжинського педінституту). Та працювала вона не тільки в школах, інтернаті, але й на заводах: «Прогрес», консервному. Так би мовити, отримала практичні знання і з технічної галузі.
Головний мотив збірки «Катарсис» - відкриття краси навколишнього світу, яка сприяє оновленню людської душі. До книжки увійшли вірші та проза. Вона гарно ілюстрована самою авторкою (дванадцять кольорових малюнків). На обкладинці- засніжені гори, над якими видно метелика (людську душу).
«Цю книгу я написала в першу чергу для своїх рідних, близьких, друзів, знайомих, а також численних учнів, щоб поділитися з ними своїми відчуттями, думками, досвідом, світосприйманням,» - розповідає Наталія Євгеніївна.
Вона чудовий оповідач, який добре знає дитячу психологію. Адже збірка-саме для дітей і батьків. Передмову до неї написав ніжинський літературознавець Олександр Гадзинський. І якщо вірші більше орієнтовані на дорослих, то казки-дитячий жанр. Вони об'єднані в цикл «Історії чарівного саду» (присвячені коханому чоловіку).
Цей сад дійсно існує. Наталія Кочакова розповіла, як вони з чоловіком його формували, доглядали. То була їхня дача. А потім довелося сад просто подарувати, щоб зберегти йому життя. Авторка осучаснює відомі літературні образи, переосмислює їх, примушує юних читачів задуматися над неоднозначністю людського життя.
Перша казка - про працьовиту Бджолу й легковажну Осу. Висновок: праця повинна мати мету і якось винагороджуватися («Оса і Бджола»). Мудрого кота Рижика з іншої казки звірі хотіли вибрати царем, та вирішили кота не псувати («Рижик»). У казці «Хто найщасливіший?», це питання вирішують Метелик, Равлик і папуга.
«Краса існує в цьому світі, щоб її помічати, нею захоплюватися...А вік її такий короткий,» - робить висновок авторка.
Вірші Наталія Евгеніївна присвятила сину Анатолію Столяру. Вони діляться на шість розділів. Поезії авторки притамані щирість і сповідальність («Дар нежданный», «Зграя», «Картини спогадів мого життя»). Поетичні роздуми сповнені любові до людей та навколишнього світу.
Натхнення приходить до поетеси як одкровення, дар нежданий. Він, наче ватра, освітив її шлях у другій половині життя. «Не даремно ми спостерігаємо те диво, що на втіху й радість нам дано,» - вважає авторка.
Вірші оспівують красу природи («Верби», «Дощ», «Зимовий етюд»). Для Наталії Кочакової Батьківщина-понад усе. «Моя Вкраїна - біль душі моєї, моя надія і моя любов,» - пише вона. Людської долі полотно- невичерпе джерело спогадів.
Авторка згадує бабусю Поліну, дідуся Івана, свого чоловіка. У збірці є навіть поема «Чотири життя однієї душі». Твори автора прозвучали і у виконанні членів «Літературної вітальні».
Наталія Євгеніївна пише українською й російською мовами. В Україні живе з трьох років. Її сім’я переїхала сюди зм. Ленінабад ( Таджикістан). Навчалася у середній школі № 3. Вона згадує, що в сім'ї існував культ книги. Тому Наталія Євгеніївна читає все життя, хоча б по 500-600 сторінок в день. Це для неї найкращий відпочинок. А літературна творчість дарує радість буття.
Наталія Старінко, бібліотекар
Ніжинської ЦБС
Ніжинської ЦБС
