Я – творче дитя Чернігівщини, а саме, затишного міста Ніжина, де народилася, закінчила ЗОШ № 15, а також філологічний факультет...
За паспортом мене звуть Лесик Світлана, але у поетично-письменницькому колі всі друзі знають мене як ЛАНА МІСЯЧНА.
Я – творче дитя Чернігівщини, а саме, затишного міста Ніжина, де народилася, закінчила ЗОШ № 15, а також філологічний факультет місцевого державного університету імені Миколи Гоголя зі спеціальності ,,Вчитель української мови, української та зарубіжної літератури. Практичний психолог закладів освіти”. З 2005 року й по цього часу працюю практичним психологом та соціальним педагогом у школі та дитячому садочку в Ніжинському районі, повідомляє ресурс 24-city
Перші мої проби пера відбулися ще за шкільною партою (як це часто буває), але свої роботи не виставляла на загал, чи то невпевненість у собі, чи значна сором’язливість зіграла зі мною таку гру. Але я вірю в те, що випадковості не є випадковими, і всьому свій час. У той час серед своїх однокласників відрізнялася лише багатим словниковим запасом, яскравою уявою та на відмінно написаними творами.
Студенткою я зовсім короткий проміжок часу була членом літстудії університету, але пішла з неї через те, що на той час керівник даної студії активно пропагував створення білих віршів, а для мене, поезія має бути схожою на хвилі океану, милозвучною та римованою.
З початку професійної діяльності я активно друкувалася у місцевій газеті ,,Ніжинський вісник” зі своїми невеликими прозовими оповіданнями, як звітом професійної діяльності. З часом, віршування відійшло на задній план.
Та певні важкі життєві обставини 2014 року, коли цілий рік життя з сином минав у лікарняній палаті, знову ж таки спонукали мене повернутися до лікування душі поетичними рядками, бо для мене, поезія є ЛІКАМИ ДУШІ. Саме з 2014 року вірші стали для мене порятунком від душевних переживань. Якось побачивши та прочитавши ці віршовані рядки у моєму блокнотику, сусідка палатою попрохала мене створити власну сторінку у будь-якій соціальній мережі та ділитися ними з іншими людьми. Я дослухалася до прохання і, обравши творчий псевдонім Лана Місячна розпочала своє, так би мовити, лікування.
Лана – це коротка форма мого повного імені Світлана, а Місячна мною було обрано через те, що час для віршування у мене був лише вночі, коли місяць заглядав у лікарняне вікно.
Моє творче становлення відбувалося повільно, часом, навіть тендітно, але мені все ж вдалося знайти власне свого читача.
Повернувшись з сином додому, я не полишила цю діяльність і продовжувала брати активну участь у різноманітних загальних літературно-художніх альманахах та збірках:
,,Квіти кохання” (2017),
,,Напиши про війну” (2017),
,,Занадто рано стали ми дорослими” (2018),
,,За чашкою кави” (2019),
,,Квіти кохання” (2019),
,,За чашкою кави” (2020).
З професійної діяльності (практичний психолог) друкувалася зі статтею у газеті ,,Психолог” √6, лютий, 2009 року під дівочим прізвищем Кошма.
На даний час я маю дві власні поетичні збірки:
,,Поклади пам’ять про мене у куточок свого серця” – Ніжині, 2017 року,
,,Коли думки минають свій рубіж” – Ніжин, 2019 року.
З 2019 року я є активним членом літературного клубу, який утворений на базі Ніжинської центральної бібліотеки. Саме тут, у приміщенні даної бібліотеки, 18 лютого 2020 року відбулося моє офіційне становлення як поетеси, а також презентація двох власних збірок під назвою ,, Поезія як ліки для спраглої душі”.
У березні 2020 року мене обрали, як представника міста Ніжина, бути учасником всеукраїнського фестивалю ,,Дотиком душі”, який проходив у місті Чернігів.
Цього року я знову мала їхати до Чернігова на вищезгаданий фестиваль, але карантинні обмеження внесли свої корективи і його перенесли на 15 травня 2021 року.
Останній рік я розпочала активно представляти не лише свою поезію, а і пробую свої сили у малій прозі. Зараз працюю над великим прозовим твором, мрію його видати, щоб з моєю історією мали можливість познайомитися якнайбільше читачів.
Я – непереборний оптиміст та людина, яка щиро вірить у те, що у кожній людській душі є набагато більше позитивного, ніж негативного, потрібно лиш допомогти цьому проявитися.
